У Києві борги за опалення й гарячу воду перевищили 7 мільярдів гривень

Про це напередодні повідомив директор структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплонерго» Костянтин Лопатін під час пресбрифінгу у пресцентрі «Київінформ».

Він також зазначив, що до громадян, які накопичили значну заборгованість та ігнорують будь-які механізми щодо її погашення, «Київтеплоенерго» змушене буде застосовувати практику судових позовів.

«Більшість киян регулярно оплачує комунальні послуги. Проте системні боржники продовжують ігнорувати свої фінансові зобов’язання. Це відбувається на тлі дефіциту власних коштів підприємств теплокомуненерго. Оскільки тарифи на тепло не змінювали шість років і сьогодні вони нижчі на 45-50% за реальну вартість послуг. Наразі ситуація із заборгованістю лишається дуже складною: загальний борг киян за тепло й гарячу воду складає понад 7 млрд грн. Ми розглядаємо будь-які варіанти та даємо можливість боржнику сплачувати борг частинами», – зазначив Костянтин Лопатін.

За його словами, «Київтеплоенерго» змушене подавати в суд, щоб стягнути заборгованість із тих боржників, які роками ігнорують платіжки. Багато з них – власники елітного житла або кількох квартир, матеріальне становище яких дозволяє оплачувати комунальні послуги.

Станом на початок травня в Києві зафіксовано два рекордні борги. Так, власники елітної квартири на просп. Володимира Івасюка, 24 (Оболонська набережна) площею 175 кв. м накопичили борг понад 310 тис. грн. До боржника застосовані штрафні санкції у розмірі 48 тис. грн. Тож сума до сплати становить майже 360 тис. грн.

Власники ще одного елітного помешкання площею 171 кв. м на Дніпровській набережній, 14-Б не платять комуналку та винні підприємству 330 тис. грн. Штрафні санкції склали понад 50 тис. грн. Отже, боржник має сплатити «Київтеплоенерго» понад 380 тис. грн.

Власниця квартири площею 206 кв. м на бульварі Лесі Українки, 23-А накопичила 161 тис. грн боргу. Відповідно до рішення суду виконавча служба наклала арешт на кошти та майно. Борг стягнуто повністю у примусовому порядку. Враховуючи штрафні санкції, судовий та виконавчий збори, боржниця сплатила на 26% (понад 41,5 тис. грн) більше, ніж заборгувала.

Власник елітної квартири площею 926 кв. м на вул. Інститутській, 15/5 заборгував за опалення 163 тис. грн. Суд задовольнив позовні вимоги, борг стягнуто примусово. Після арешту рахунків і майна власник переплатив 23% (на 37,3 тис. грн більше). Наразі він ігнорує поточні платіжки, що загрожує повторним зверненням до суду.

Загалом у Києві понад 150 тисяч боржників, які системно не оплачують послуги з постачання тепла та гарячої води. До таких клієнтів підприємство змушене застосовувати штрафні санкції та стягувати борги у судовому порядку. Як наслідок, можливий арешт рахунків і майна. Боржник також сплачує виконавчий збір – 10% від загальної суми заборгованості. Загалом, у випадку примусового стягнення через суд, системні боржники переплачують у середньому на 25% більше від суми боргу.

«Київтеплоенерго регулярно звертається до системних боржників із закликами погасити борг. Як правило, це інформаційні розсилки, автодозвони, повідомлення у платіжках та особистих кабінетах тощо. Далі, у разі ігнорування, застосовується пеня. Вона нараховується за кожен день прострочення грошового зобов’язання і становить 0,01% від суми боргу. У разі подальшої несплати комунальне підприємство подає до суду. Наразі розглядається близько 5 тисяч позовів. Як правило, суд задовольняє позовні вимоги енергетичного підприємства. У таких випадках до суми боргу, окрім пені, додається 3% річних, індекс інфляції та судовий збір, мінімальний розмір такого збору становить 3 028 грн. Також відповідач сплачує інші судові витрати», – зазначила начальниця управління правового забезпечення продажу структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Інна Кучук.

Примусове стягнення боргу застосовується до всіх системних боржників, зокрема тих, хто наразі проживає за кордоном.

«До боржників, які не живуть в Україні, застосовують ті самі юридичні заходи, що й до тих, хто перебуває в країні. Тож питання боргу має вирішуватись. Часто люди звертаються до підприємства вже після того, як суд виніс рішення про стягнення боргу, а рахунки були заморожені. Однак уже пізно, просто підписати мирову угоду з компанією, без залучення виконавчої служби, в такому випадку не вдасться. Багато людей вважають, що вони напишуть заяву, ми укладаємо мирову угоду, і їхня справа не потрапляє до виконавчої служби. Це не так», – пояснює Інна Кучук.