У Києві в пам’ять про жертв Голокосту встановлять перші десять «каменів спотикання»

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

У Києві протягом тижня встановлять десять «каменів спотикання» – міні-меморіалів у пам’ять про жертв Голокосту – у рамках масштабного проєкту «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва». Один камінь – історія однієї людини.

Перший такий пам’ятний знак вже сьогодні встановили на вулиці Фролівській, 3 у пам’ять про Людмилу Ткач, яка пережила розстріли у Бабиному Яру ще в п’ятирічному віці разом із матір’ю.

Інші дев’ять «каменів спотикання» встановлять у Києві протягом тижня. Вони знаходитимуться в міському громадському просторі, де кожен зможе дізнатися трошки більше про героїв проєкту.

Участь у втсановленні міні-меморіала взяв посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський:

«Закладуть так звані «камені спотикання» на пішохідних зонах Києва, поблизу місця проживання або школи, до якої ходила людина, про яку йтиметься на каменях», – розповів Валентин Мондриївський.

Для реалізації даного проєкту Київ залучив також учнів столичних закладів освіти та позашкільних гуртків – саме вони шукали героїв для проєкту.

«Приємно, що юні кияни взялись за роботу з величезним ентузіазмом і відповідальністю. Це свідчить тільки про неабияку обізнаність молодого покоління», – зазначив Валентин Мондриївський.

Проєкт «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва» реалізовується спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту, Посольством Німеччини, Фундацією Stolpersteine у Берліні та Київською міською державною адміністрацією.

«Камені спотикання» почав створювати німецький митець Ґюнтер Демніг із 1992 року. А перші камені почали встановливати у берлінському районі Кройцберг у 1996 році. З того моменту вже було відкрито понад 75 тисяч меморіальних каменів у всьому світі. В Україні такі міні-меморіали є вже в містах Рівне та Переяслав-Хмельницький.

Закладені в землю невеликі пам’ятні камінці (10х10 см) покликані забезпечити щоденну зустріч – свого роду «спотикання» і, як наслідок, коротку паузу для роздумів – із історією людей, яких переслідували та вбивали в епоху нацистів.

Фото: КМДА