У Києві відбулася стратегічна сесія волонтерів: формують бачення міської підтримки

ВОЛОНТЕРСТВО НА МЕЖІ ВИГОРАННЯ

З початком повномасштабного вторгнення волонтерство в Україні набуло небувалого масштабу. За різними оцінками, у Києві до волонтерської діяльності залучені десятки тисяч мешканців — вони надають гуманітарну допомогу, підтримують армію, допомагають переселенцям, відновлюють інфраструктуру. Але після майже чотирьох років війни відчувається втома.

Ярослав Горбунов, голова громадської спілки «Київський форум волонтерів», пояснює суть проблеми: «На четвертому році повномасштабної війни волонтерство „вигорає“. Потрібна системна підтримка тих, хто працює безоплатно — допомагає під час обстрілів, опікується літніми людьми, дітьми, соціально незахищеними верствами та військовими».

Відсутність системної підтримки призводить до неефективного використання ресурсів, дублювання зусиль і втрати потенціалу. Саме це й стало поштовхом до створення підґрунтя для розроблення міської цільової програми.

ПРОГРАМА ДЛЯ «МАЛИХ» ВОЛОНТЕРІВ І НЕ ТІЛЬКИ

Ініціатива виникла після V Київського форуму волонтерів «Громади і волонтери — співпраця заради перемоги», що відбувся 26 вересня 2025 року. Тоді учасники ухвалили резолюцію з рекомендацією владі створити довгострокові програми підтримки волонтерів.

Тож громадська спілка «Київський форум волонтерів» організувала стратегічну сесію «Волонтерство Києва: стратегія підтримки та розвитку», яка відбулася у приміщенні Vcentri HUB: Дніпровський і зібрала близько 50 представників волонтерських організацій, які пройшли попереднє опитування. Результати представила Ольга Федорук з Асоціації коучів і фасилітаторів освіти ACF-Ed.

Організатори поставили перед учасниками сесії амбітну мету: сформувати узгоджене бачення, стратегічні напрями та пропозиції волонтерства щодо міської цільової програми, спрямованої на підтримку і стимулювання розвитку волонтерства, створення сприятливих умов для ведення волонтерської діяльності у м. Києві.

«Йдеться не про великі благодійні організації з потужними донорами, а про невеликі фонди та громадські організації, які не мають підтримки великого бізнесу», — уточнив Геннадій Кривошея, голова Громадської ради при КМДА.

Саме ці «малі» волонтери, які працюють без великих бюджетів і медійної підтримки, стануть головними бенефіціарами програми.

ЩО ПРОПОНУЮТЬ: ВІД ТРАНСПОРТУ ДО ПРИМІЩЕНЬ

Ініціатори пропонують фінансувати не безпосередньо волонтерську діяльність, а конкретні проєкти та програми. Критеріями відбору мають стати кількість залучених волонтерів, досвід роботи та реальні результати.

Підтримка може включати:

• компенсацію транспортних витрат (волонтери активно користуються громадським транспортом для перевезення гуманітарки);
• надання приміщень для волонтерських спільнот;
• соціальний захист волонтерів, їхніх сімей, загиблих і поранених;
• організаційну допомогу у співпраці з міською та районними владами.

«Головна мета — не стільки фінансова, скільки морально-фінансова підтримка, щоб волонтери відчули: влада, чи то на рівні міста, чи держави, про них дбає», — наголошує Геннадій Кривошея.

За словами Ярослава Горбунова, подібний до нинішнього захід також проведуть і на правому березі міста, щоб зібрати більше думок і пропозицій від активних людей. Після цього певний час займе опрацювання пропозицій у вигляді конкретних рекомендацій для Департаменту соціальної та ветеранської політики, і на літо-осінь 2026 року цільова програма підтримки волонтерів може бути представлена на розгляд депутатам Київради.

НЕ ЛИШЕ НА ВІЙНУ, А Й НА МИР

Ініціатори наголошують: програма має бути довгостроковою, адже навіть після завершення активних бойових дій робота волонтерів не зменшиться, а навпаки.

«Намагатимемося, щоб програма була розрахована на тривалий термін. Навіть якщо буде мирна угода чи припинення вогню, викликів для волонтерів не стане менше — треба відбудовувати, відновлювати країну, реабілітувати людей психічно та фізично. Велика кількість поранених — це теж питання, яке включатимемо до програми», — підсумовує Ярослав Горбунов.

Подібна ініціатива на державному рівні вже розробляється кілька років. Разом з тим Київська програма може стати пілотним проєктом для інших міст України.