У Києві відкрили виставку про Голокост до роковин трагедії Бабиного Яру

Виставка «Голокост» присвячена одній із наймасштабніших гуманітарних катастроф ХХ ст.

Про це йдеться в сюжеті “Київ. News.Room” телеканалу “Київ”.

Виставка «Голокост» присвячена одній із наймасштабніших гуманітарних катастроф ХХ ст. За допомогою артефактів із колекції Музею війни та зібрання Музею Шереметьєвих вона розкриває масштаби, особливості перебігу й трагічні наслідки Голокосту для України; висвітлює складні та контроверсійні аспекти трагедії.

За кожним предметом – унікальна й драматична історія. У розділі «Гетто» вперше експонуються передані кілька місяців тому в Україну нагрудні знаки «Зірка Давида», які змушений був носити уродженець Львівщини Леон Бухгольц у далекому Парижі. Їх передав його онук Філіп Сендс – автор книжки «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Також уперше представлені печатки юденратів Львова й Рівного та поліції єврейського гетто Бердичева, єврейський інформаційний календар, видрукуваний у Львові у період німецької окупації.

Розділи про виконавців і рятівників презентують протилежні досвіди, мотиви та життєві настанови людей, які опинилися перед головним Вибором свого життя – стати на бік злочинців, «покласти душу за дру́ги своя» чи залишитися осторонь. Свій вибір на користь порятунку восьмирічного Веніаміна Борисковського зробила українська родина Олейниченків із Маріуполя, облаштувавши йому сховок усередині старого піаніно. Віднедавна музичний інструмент став частиною «золотого» фонду Музею. На виставці йому належить одне з ключових місць.

Лише через 80 років уперше з’явилася можливість прочитати послання Меєра Ципеса з Кам’янця-Подільського до сина Ісаака в Харків, написані їдишем. Онука Ісаака Юлія Корсунська, громадянка США, допомогла Музею в перекладі. Розшифровані рядки промовляють до відвідувачів словами безнадії та приреченості.

На виставці можна побачити й мистецькі рефлексії свідків трагедії. Тут представлено роботи художників Зіновія Толкачова та Ісаака Тартаковського. З перших вуст про порятунок із Бабиного Яру можна дізнатися зі спогадів Гені Баташевої, Рувима Штейна та Федора Завертаного, записаних співробітниками Музею понад 20 років тому.

Нагадаємо, у Києві почали будувати Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

Фото: Київ ТБ