У центрі Києва демонтували самовільно засклений балкон на будівлі на вулиці Басейній, 15, повернувши фасаду його первісний вигляд. Він є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Як пише Вечірній Київ, будинок був зведений у 1899–1900 роках за проєктом техніка-будівельника Андрія-Фердінанда Краусса. Замовницею будівництва виступила дочка відомого підприємця Уманська Єлизавета Аронівна.
Будинок на Басейній у грудні 2024 року. Фото: Олексій Самсонов
Побудований в стилістиці історизму з використанням бароково-ренесансних елементів. Композиція головного фасаду симетрично-осьова, три вісі виділені центральним і бічними розкріповками, які завершуються фронтонами складної форми. Бічні розкріповки підкреслені канельованими пілястрами, центральна доповнена на рівні третього-четвертого поверхів еркером, що спирається на консолі у вигляді фігур юнаків-антлантів.
На початку XX століття тут діяла Київська школа десятників дорожньої та будівельної справи.
В останні десятиліття фасад будівлі був спотворений типовим «цар-балконом» — самовільною конструкцією, яка приховувала частину історичного декору. Нещодавній демонтаж цієї добудови став не лише технічним рішенням, а й актом повернення архітектурної гідності пам’ятці.
У соцмережах активно поширювали фото «до» і «після», де чітко видно, як зникнення балкона повернуло будівлі її первісний вигляд.
У Департаменті охорони культурної спадщини наголошують: самовільне втручання у зовнішній вигляд пам’яток архітектури є порушенням чинного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини». Подібні дії не лише шкодять архітектурній цілісності об’єкта, а й створюють прецедент знецінення історичного середовища міста.
Такий вигляд має пам’ятка, після демонтажу заскленого балкона у серпні 2025 року. Фото: Тетяна Асадчева
«Фасади — це публічний простір, і будь-яке втручання в нього має бути узгоджене з відповідними органами. Демонтаж самобудів — необхідний крок для відновлення автентичного вигляду пам’яток, збереження охоронного статусу та культурної спадщини для наступних поколінь», — зазначила Анастасія Горькова, кандидатка історичних наук, заступниця генерального директора КНМЦ з памʼяткоохоронної роботи при Департаменті озорони культурної спадщини.
На думку експертки, цей випадок — позитивний приклад того, як місто поступово повертає собі обличчя, звільняючи історичні будівлі та пам’ятки від нашарувань, що не мають нічого спільного з їхньою архітектурною сутністю.
Додамо, у Києві до Дня Незалежності створили тематичні квіткові композиції.
Підприємство зведуть у Гожуві-Великопольському в межах співпраці польської WB Group та південнокорейської Hanwha Aerospace. Інвестиції…
Вартість еталонної марки нафти досягла найнижчого рівня за два місяці. Ринок реагує на політичні зміни…
Дитина перетинала дорогу на регульованому пішохідному переході. Водій автобуса, за попередніми даними поліції, проїхав перехрестя…
Йдеться про крилаті ракети ERAM, дальність ураження яких перевищує 460 км. Перші поставки планують розпочати…
Заклад надаватиме сучасні протези, допомагатиме опановувати їх використання та проходитиме з пацієнтами реабілітацію. Фахівці працюватимуть…
У столиці оцінять кліматичні ризики та вразливість міського господарства, а також підготують план заходів для…