У київській галереї The Naked Room відкрили персональну виставку художниці й кураторки Аліни Клейтман «Жахливий кінець чи жахіття без кінця?»

Про це пише галерея The Naked Room.

Виставка представляє собою химерний простір, де глядач зануриться в повсякденність Брудного Білого, сповнену жагою до людських страждань. Рухаючись простором галереї, відвідувачі стикаються з його «атрибутами розкоші», як-от з коронами безсердечної снігової королеви, що розростаються у прагненні до безперервного панування, прикрасами, матеріалом для яких є змучені людські нерви. Створені з уламків зруйнованих життів (розбомблених вікон будинків культури, медичного пластику та землі), ці обʼєкти стали капсулою пам’яті, фізичними та незаперечними доказами ціни феодальних амбіцій.

Брудний Білий пропонує власну інтерпретацію місця, яке точно варто побачити перед смертю — «Курорту “Жертва та Блазень”». Його гості отримають незабутній досвід: комфортне проживання в просторому номері, щедро залитому денним світлом, прогулянки квітучим садом, частування витончених страв найкращих шефів планети, а також відпочинок у тонізуючій спа-зоні.

Аліна Клейтман — українська художниця, яка працює з відеоартом та провокацією. Мала виставки в Україні та Європі. 2015 року стала переможницею другої Спеціальної премії PinchukArtCentre Prize за роботу «Супер А. Поголи своє серце», а 2018 року здобула Приз глядацьких симпатій PinchukArtCentre Prize за роботу «Спитай у мами». Навесні 2021 року отримала премію Women In Arts.

Народилася в Харкові, навчалася скульптури в Олександра Рідного, любов до сучасного мистецтва отримала від його сина — художника Миколи Рідного.

Клейтман визначає свій мистецький підхід як «істеричний реалізм». Її дослідження заглиблюються в різноманітні питання: від психологічних і фізичних меж людського тіла до тем, пов’язаних із чорною магією, аб’юзивними стосунками і деперсоналізацією через самозвеличення, суб’єктивно втілюючи сучасні політичні та соціальні реалії.