У Лондоні показують п’єсу Donbas, яка спотворює уявлення про війну РФ проти України

На це звернула увагу стендап-комікеса Ірина Гіль.

Премʼєра постановки відбулася 5 лютого, покази триватимуть до 7 березня. Авторкою є драматургиня Ольга Брага, яка називає себе українкою, режисером — Ентоні Сімсон-Пайк. У виставі зіграла українська акторка Саша Сизоненко.

За інформацією Ірини Гіль, до 2022 року Ольга Брага фігурує під іменем Ольга Нікора. У її профілі на Vertical Line Thearte зазначено, що вона народилася у «Придністров’ї, колишня територія СРСР», а в підлітковому віці емігрувала до Нової Зеландії.

Згодом вона переїхала до Великої Британії, де, як вказано на сайті агенції Curtis Brown, працює в Національному театрі та пише п’єси на замовлення для Королівської шекспірівської компанії. За свої роботи вона була відзначена низкою нагород.

Перші згадки про те, що драматургиня нібито є українкою, зʼявляються у 2022 році. Тоді вона опублікувала допис, у якому заявила, що частина її родини живе в Україні.

Водночас серед акаунтів, на які підписана Ольга Брага, є низка російських профілів, зокрема профіль російського телеканалу ТНТ та акаунт під назвою «Росіяни в Лондоні». У статті від березня 2022 року Plays International Нікора-Брага вже фігурує як українська драматургиня.

Як виставу описують британські медіа

Ірина Гіль звернула увагу на огляди профільних ЗМІ. Зокрема, The Art Desk пише, що у містечку на Донбасі, де розгортаються події пʼєси, «етнічні українці та етнічні росіяни, які колись грали разом на вулицях, тепер стріляють по них».

«Це термінове нагадування про те, що ця війна — це не лише дрони в нічному небі та можливості для фото на політичних самітах, а конфлікт, який заманює в пастку реальних людей, які борються за життя, виживають під вогнем, які налякані та розгублені», — зазначають у виданні.

The Art Desk так описує героїв вистави: «Сашко — молодий чоловік, який вірить в Україну. Він повернувся з інтернування в Росії та прагне дістати зброю, а не каміння, щоб боротися з розбійниками Путіна. Його батько, Сергій, більш практичний, він отримує російський паспорт, щоб працювати, щоб платити за їжу та інсулін. Він спрямовує свій гнів, народжений розчаруванням, спричиненим таким подвійним життям з подвійним громадянством, на сина та свою набагато молодшу молдавську дівчину Маріанку».

Видання Theatre Vibe зазначає, що під час вистави глядач розуміє, що люди не такі «однозначно розділені на росіян чи українців, оскільки всі ці окремі країни колись були частиною СРСР».

Оглядач London Pub Theatres у своїй рецензії пише, що «війна — це безглузде пекло, де немає ні поганців, ні героїв».

«Тріумф Донбасу лондонської української драматургині Ольги Браги полягає в тому, що він не обирає легкого шляху простого звеличування героїчної маленької України. Натомість він показує нам душероздираючу убогість життя посеред війни», — йдеться в рецензії.

На сайті театру вистава також отримує схвальні відгуки.

Водночас Ірина Гіль зазначає: «Донбас продовжили на місяць через солдаути. Іноземці пишуть захоплені відгуки, поки пʼєса розмиває межу між агресором і жертвою, гуманізує окупантів нарівні з українцями. Подає опір як ірраціональний. Ігнорує злочини Росії».