У Німеччині молодь вийшла на мітинг проти призову на військову службу

Про це повідомляє Tagesschau та DW.

Законопроєкт про реформу призову до Збройних сил Німеччини (Бундесверу) був ухвалений депутатами 5 грудня. Для набуття чинності з 1 січня 2026 року, як це заплановано, документ має ще схвалити Бундесрат під час свого останнього засідання цього року 19 грудня.

Ініціатива міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для вікових груп. З липня 2027 року її мають проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Щорічно ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.

Реформа безпосередньо пов’язана з новими вимогами НАТО щодо чисельності особового складу: Німеччина до 2035 року має бути здатна у разі кризи чи війни виставити близько 460 тисяч військовослужбовців. Пісторіус планує збільшити чисельність особового складу Бундесверу з нинішніх 183 тисяч до приблизно 260 тисяч солдатів і офіцерів, а також розширити резерв до 200 тисяч осіб.

Ще раніше — з 2026 року — юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії. Дівчата також можуть її заповнити та повідомити про свою готовність, але лише за особистим бажанням, оскільки, згідно з конституцією Німеччини, до військової служби можуть зобов’язати виключно чоловіків.

У день ухвалення законопроєкту відбулися протести у Берліні, Магдебурзі, Гамбурзі, Бранденбурзі та інших містах країни. До цих акцій молодь закликала ініціатива «Шкільний страйк проти військового обов’язку» (Schulstreik gegen Wehrpflicht). Серед іншого, молодь вимагає скеровувати кошти на освіту, а не на армію.

В ініціативі рішуче висловилися проти призову: «Ми не хочемо стати в результаті гарматним м’ясом… Ми не будемо мовчки спостерігати за тим, як нас і наших друзів за допомогою жереба змушують вбивати і вмирати», — йдеться у заклику.

На підтримку протестів виступила Федеральна конференція школярів (BSK), закликавши керівництво шкіл звільнити учнів від занять для участі у протестах, незалежно від того, чи підтримують вони страйк. Генеральна секретарка організації Емі Кірххофф наголосила: «Для нас важливо, щоб молоді люди могли реалізувати своє конституційне право на свободу зборів».

На її думку, від практичного ознайомлення учнів із політичними процесами користі «більше, ніж від одного окремого навчального дня». Однак не всі школи погодилися відпустити учнів, попередивши, що студенти, які підуть на протести під час навчального часу, будуть вважатись такими, що прогуляли заняття.