У Румунії триває другий тур президентських виборів

Про це повідомляє Digi24.

Виборчі дільниці в країні відкрились о 7:00 ранку за місцевим часом, а завершиться голосування о 21:00 вечора.

Як зазначається, румуни, яка знаходяться за кордоном мали можливість проголосувати з п’ятниці, 16 травня.

Як розповіли у румунському МВС, станом на 11:00 дня вже було зареєстровано сім повідомлень про можливі порушення на дільницях. Зокрема в населеному пункті Кимпія Турзій жінка намагалася проголосувати, використовуючи документ, що засвідчує особу іншої людини.

Опитування, проведені за кілька днів голосування показали, що обидва кандидати користуються приблизно однаковою підтримкою. Водночас ці опитування не враховували думку діаспори.

Своєю чергою місцеві експерти заявляють, що результат другого туру президентських перегонів залежатиме від явки виборців і того, як проголосують румуни за кордоном.

Нагадаємо, Верховний конституційний суд країни скасував результати виборів у листопаді 2024 року. Тоді переможцем у першому турі став проросійський кандидат Келін Джорджеску, але румунські спецслужби запідозрили РФ у втручанні у вибори, а Джорджеску заборонили балотуватися.

Перший тур позачергових президентських виборів відбувся 4 травня 2025 року. До другого туру пройшли ультраправий кандидат Джордже Сіміон (40,96% голосів) (“Альянс за Союз румунів”) та незалежний кандидат, голова Бухареста Нікушор Дан (20,99% голосів).

Фаворит виборів Сіміон є доволі суперечною персоною у румунській політиці. Він не може вʼїжджати до Молдови: йому це заборонили через вуличні акції, на яких він закликав до приєднання Молдови до Румунії. Невʼїзний політик і до України — з 2011-го, після зустрічі з агентом російського ФСБ у Чернівцях.

Сіміон виступає за скорочення військової допомоги Україні (хоча заперечує, коли його партію називають “проросійською”), критикує керівництво ЄС та підтримує рух президента США Трампа “Make America Great Again”.

Як припускає Reuters, перемога Сіміона може радше ізолювати Румунію за кордоном та зробити країну менш передбачуваним членом НАТО щодо військової допомоги Києву, яку раніше країна стабільно постачала.