У спецслужбах Чехії, Латвії та Швеції очікують посилення провокацій РФ

Про це повыдомили представники європейських спецслужб в інтерв’ю The Guardian.

У Чехії допускають обмежене вторгнення в країни НАТО

Керівники трьох європейських розвідувальних служб в окремих інтерв’ю протягом минулого тижня висловилися щодо потенційної загрози з боку Росії.

Голова Служби безпеки та інформації Чехії (BIS) Міхал Куделка заявив, що Росія може вдатися до обмеженого вторгнення на територію країн НАТО або провокацій під чужим прапором уже найближчими місяцями, а не роками.

За його словами, одним із можливих елементів планів Кремля, крім посилення активності безпілотників, може бути невелике вторгнення до країн НАТО, які межують із Росією.

«Це можливо. Це може включати обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором, масштабну кампанію впливу», — сказав Куделка в інтерв’ю у штаб-квартирі BIS у Празі.

Він зазначив, що такий сценарій може реалізуватися вже за «місяці, а не роки», водночас додавши, що «багато людей роблять усе можливе, щоб цього не сталося».

У Латвії не бачать ознак неминучого нападу

Керівник Служби державної безпеки Латвії (VDD) Нормундс Межвієц заявив, що наразі не бачить ознак неминучого нападу Росії.

«Ми не бачимо ознак неминучого нападу», — сказав він в інтерв’ю у штаб-квартирі відомства в Ризі.

Водночас Межвієц визнав наявність ознак підготовки Москви до більш рішучих дій у Європі. За його словами, поки незрозуміло, чи йдеться про конкретні плани, чи про частину ширшої стратегії дестабілізації.

«Досі залишається відкритим питання, чи мають вони прямі й конкретні плани, чи це лише частина їхніх загальних спроб поширити страх і невизначеність у західному суспільстві», — сказав він.

Як пише The Guardian, балтійські політики, які роками критикували Західну Європу за м’яку позицію щодо Росії, тепер опинилися в ситуації, коли закликають окремих західних лідерів бути стриманішими у публічних заявах. Вони побоюються, що розмови про нібито неминуче вторгнення можуть зашкодити їхнім суспільствам та економікам.

Водночас Межвієц зазначив, що загалом позитивно оцінює те, що Західна Європа усвідомила загрозу з боку Росії.

Розвідники очікують посилення диверсій

Куделка заявив, що Кремль намагається тиснути на слабкі місця західних суспільств, щоб послабити їхню підтримку військових зусиль України.

Голова військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссон, зі свого боку, зазначив, що не бачить ознак готовності Москви до реальних переговорів щодо завершення війни в Україні.

Усі троє керівників розвідувальних служб заявили, що незалежно від подальшого розвитку подій диверсійна кампанія Росії в Європі, ймовірно, посилиться найближчими місяцями.

Нільссон назвав «поворотним моментом» нещодавній інцидент із дроном із вибухівкою в аеропорту Лейпцига, який німецька влада пов’язує з російською розвідкою. За його словами, нещодавнє посилення російської диверсійної діяльності має кілька цілей: зменшити підтримку України, внести розкол у НАТО та залякати європейське населення.

Межвієц зазначив, що Росія переходить від хаотичних диверсій і підпалів, спрямованих на поширення паніки, до атак на конкретні об’єкти, пов’язані із західною підтримкою України.

Куделка додав, що ще одним наслідком диверсійної кампанії стає перевантаження ресурсів розвідувальних служб. За його словами, сумніви щодо походження інцидентів часто залишаються навіть тоді, коли вони насправді спричинені іншими факторами.

Раніше глава МЗС Росії заявив, що Берлін нібито безпідставно звинуватив Москву в інциденті з безпілотником в аеропорту.