У спробах зупинити війну в Україні з’явились слабкі ознаки життя — NYT

Про це пише The New York Times.

Президент України Володимир Зеленський у вихідні запропонував відновити переговори. Це була його перша така ініціатива відтоді, як адміністрація Трампа погодилася передати Україні системи ППО і пригрозила запровадженням санкцій проти торговельних партнерів Росії протягом 50 днів — обидва кроки були спрямовані на прискорення переговорного процесу.

Зеленський запропонував обговорити припинення вогню, обмін полоненими та повернення українських дітей, депортованих до Росії під час війни. Він повторив пропозицію про особисту зустріч із президентом Росії Владіміром Путіним, яку вперше озвучив ще у травні. Тоді Путін декілька днів мовчав, перш ніж відхилити її.

«Російська сторона має припинити ховатися від рішень», — заявив Зеленський у відеозверненні ввечері в суботу. За його словами, Україна запропонувала провести зустріч наступного тижня в Стамбулі, де вже відбулися два раунди переговорів у травні та червні.

Зеленський повідомив, що його радник з питань нацбезпеки Рустем Умєров передав цю пропозицію російській делегації.

Росія не дала негайної прямої відповіді на українську ініціативу. Прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков заявив у неділю на російському держканалі, що Путін хоче досягти мирної угоди, але «головне для нас — досягти наших цілей» у цій війні.

«Президент Путін неодноразово заявляв про бажання якомога швидше завершити врегулювання в Україні мирним шляхом», — сказав Пєсков. — «Це тривалий процес, він вимагає зусиль, і це непросто». Державне агентство ТАСС підтвердило, що Кремль отримав пропозицію.

Серед вимог Росії — додаткова територія, гарантії, що Україна не вступить до НАТО та залишиться нейтральною державою, обмеження на чисельність української армії у майбутньому, а також визнання російської мови державною в Україні.

Адміністрація Трампа наполягає на безумовному припиненні вогню перед тим, як розпочнуться змістовні переговори щодо фінального врегулювання. Україна погодилася на цю умову ще в березні.

У Києві народні депутати та аналітики не мають великих сподівань на швидке врегулювання конфлікту за посередництва президента Трампа, який під час торішньої виборчої кампанії заявляв, що завершить найкривавішу в Європі війну з часів Другої світової війни за 24 години після обрання. Навіть коли в травні переговори почалися, Росія посилила ракетні та дронові удари по українських містах і розгорнула наступ на східному фронті.

Втім, погодившись на переговори і ще одну вимогу адміністрації Трампа — ділитися прибутками від майбутніх угод щодо природних ресурсів, — Україна домоглася підтримки у питанні постачання зброї та санкцій проти торговельних партнерів Кремля. Згідно з домовленістю, яку Трамп оголосив 7 липня, союзники України передадуть їй системи ППО та іншу зброю, а потім поповнять свої запаси за рахунок нових закупівель у США. Через тиждень Трамп заявив, що пришвидшить постачання зброї, і пригрозив санкціями проти партнерів Росії, аби посилити тиск на Кремль.

«Ми в Україні зробили все, що могли», — заявила в інтерв’ю незалежна депутатка Галина Янченко, яка співпрацює з партією Зеленського. — «Наша мета — показати США, що Путіну не можна вірити».

Деякого успіху вдалося досягти після заяв Трампа на початку цього місяця, хоча раніше президент США неодноразово змінював позицію щодо України, а термін для запровадження санкцій, який спливає у вересні, навряд чи зупинить російський наступ на сході.

Очікується, що Німеччина першою передасть Україні додаткові ракети до систем Patriot, після чого поповнить свій арсенал новими закупівлями у США. Ще сім країн-членів НАТО мають намір наслідувати цей приклад.

Забезпечення довготривалого постачання систем ППО могло б пришвидшити переговори: це усуне для Росії стимул тягнути час до моменту, коли в України закінчаться засоби захисту — тоді росіяни знову могли б погрожувати ударами балістичних ракет по незахищених містах і військових об’єктах.