У столичному Музею Ханенків встановили копії експонатів, до яких можна торкатися

У музеї Ханенків, що володіє унікальною колекцією східного і західноєвропейського мистецтва, втілили проєкт «Тактильні копії шедеврів світового мистецтва та інші засоби доступності для музею Ханенків», завдяки якому з деякими творами на дотик можуть ознайомитися слабозорі та незрячі люди.

У рамках проєкту виготовили:

— тактильні копії шедеврів азійського мистецтва
— супровідні інформаційні таблички для тактильних копій
— переносні тактильні копії експонатів для освітніх заходів для незрячих та слабозорих людей— мнемосхеми приміщень музею
— підставки для розміщення стаціонарних тактильних копій та мнемосхем

У азійській експозиції Музею Ханенків з’явилися:

• таїландська скульптура «Голова Будди» 12 століття — у залі буддійського мистецтва
• іранський фразовий кахель 14 століття — у залі ісламського мистецтва

Саме ці експонати обрали через їх важливість та багатогранність для розкриття різноманітних культурних та мистецьких контекстів буддизму та ісламу. Їх можна обговорювати у численних тематичних екскурсіях, досліджуючи все нові й нові смисли.

Тактильні копії виготовлені з глини, щоб передати фактуру оригінальних творів. Виготовленням займалася гончарна майстерня Sakhno Art, що вже створювали першу тактильну копію рельєфного жіночого портрету італійського майстра 15 століття з європейської експозиції музею.

Для екскурсій для слабозорих та незрячих відвідувачів та відвідувачок зробили 7 альбомів із пластковими тактильними копіями. У кожному альбомі — по 17 тактильних копій предметів з колекції Музею Ханенків та рельєфні портрети засновників музею — Богдана та Варвари Ханенків. Експонати підібрані так, щоб максимально представити ріноманітність колекції.

Виробництвом тактильних копій з альбомів займався «Ресурсний центр «Безбар’єрна Україна» — єдина в Україні організація, що розробляє такі матеріали. Тактильні копії не є ідентичнами оригінальному твору. Деякі елементи можуть відрізнятися, щоб на дотик твір було легше прочитати. Тифлопедагогиня Ольга Свєт виступила консультанткою та адапторкою. Ольга радила, які деталі зображення варто спростити, підкреслити чи прибрати, аби копія сприймалася на дотик.

«Безбар’єрна Україна» розробила також мнемосхеми приміщень музею. Це тактильні мапи, які допомагають орієнтуватися в просторі. У школах для незрячих та слабозорих є спеціальні уроки орієнтування, де вчать як такими мапами користуватися.

Важливим етапом стала розробка інклюзивних музейних підставок. Вони мали бути зручними в користуванні для усіх відвідувачів та відвідувачок музею, незалежно від їхніх фізіологічних особливостей. За це відповідав Олексій Нашивочников — відомий архітектор і художник, автор проєктів станцій Київського метрополітену, президент Київської спілки нечуючих художників «Натхнення».

Ще одним аспектом проєкту сталовиготовлення двох відео-роликів, що розкажуть про специфіку розробки, адаптації та виготовлення продуктів для незрячих та слабозорих людей. Вони будуть доступні на YouTube-каналі Музею Ханенків у середині листопада.

У жовтні Міжнародний день білої тростини, який нагадує суспільству про людей з порушенням зору та заснований для запровадження інтегративних і реабілітаційних процесів, відзначили у Театрі на Подолі.

Фото: Фейсбук