У Венеційській бієнале заявили, що участь Росії «не порушує жодних обмежень, які ухвалив ЄС після повномасштабного вторгнення»

Про це повідомляє Artnews.

“Жодних правил не було порушено”, — заявили організатори. Вони зазначили, що надали відповідну документацію Міністерству культури Італії.

У команді бієнале заявили, що виступають проти будь-якої цензури та виключення мистецтва. Виставка має залишатися “місцем діалогу, відкритості та художньої свободи” навіть за умови збереження геополітичної напруженості.

Деякі італійські політики підтримують це рішення. Зокрема, віцепрем’єр Маттео Сальвіні, відомий своїми проросійськими поглядами, виступив проти “ізоляції культури”.

4 березня Венеційська бієнале оприлюднила списки країн-учасниць найбільшої всесвітньої виставки. У цьому списку була Росія. Національний павільйон РФ називатиметься The Tree Is Rooted In the Sky (“Дерево пустило коріння в небо”), а комісаркою буде Анастасія Карнєєва.

Російську артконсультантку та менеджерку у сфері сучасного мистецтва призначили комісаркою павільйону РФ ще у 2021 році на наступні вісім років. Втім, Росія двічі пропустила бієнале – у 2022 і 2024 роках.

Карнєєва – донька Ніколая Волобуєва, генерала у відставці та заступника директора однієї з найбільших оборонних корпорацій “Ростех”. До цього Волобуєв працював заступником керівника Федеральної митної служби Росії та директором з особливих доручень у компанії “Рособоронекспорт”. З 1975 по 2004 рік служив у структурах КДБ СРСР та ФСБ РФ.

У 2014 році росіянка спільно з Катериною Лавровою, донькою міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова заснувала арт-консалтингову компанію Smart Art.

Міністерство культури Латвії написало заяву до Фундації Бієнале із закликом переглянути участь Росії на міжнародній художній виставці. Заяву підписали 22 країни.

Довідково. Російський павільйон у садах Венеційська бієнале (Giardini) був збудований у 1913–1914 роках за проєктом архітектора Олексія Щусєва. Ініціатором його створення виступив імператор Микола II, але саме будівля була зведена за кошти українського мецената Богдана Ханенка. Це підтверджує інформація про те, що саме він профінансував спорудження павільйону, який згодом Росія використовувала для своєї культурної репрезентації. Павільйон із моменту відкриття перебуває у власності держави, яка тоді була Російською імперією, а згодом СРСР і Росії.

Богдан Ханенко — відомий український промисловець і колекціонер, один із найвпливовіших меценатів кінця XIX — початку XX століття. Разом із дружиною Варварою він створив одну з найбільших приватних колекцій мистецтва в Україні, яка стала основою нинішнього Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві.

У 1914 році, коли Російська імперія вирішила взяти участь у Венеційській бієнале, саме кошти Ханенка були використані для будівництва павільйону в саду Джардіні. Архітектором виступив Олексій Щусєв, який створив будівлю у стилі неокласицизму. Після революції 1917 року павільйон перейшов у розпорядження радянської влади, а згодом — Російської Федерації.

Родини Богдан Ханенко і Варвара Ханенко мають прямий родинний зв’язок із відомою династією Терещенки. Варвара Ханенко (у дівоцтві Терещенко) була донькою одного з найвідоміших представників родини — Миколи Терещенка. Її шлюб із Богданом Ханенком об’єднав два потужні середовища української еліти того часу: підприємницько-фінансове (Терещенки) і культурно-інтелектуальне (Ханенки). Сам Богдан Ханенко походив із шляхетського роду, мав добру освіту і був пристрасним колекціонером мистецтва. Однак саме союз із Варварою значно посилив їхні можливості як меценатів.