У Верховній Раді презентували оновлення Цивільного кодексу, що стосується прав людини

Про це ідеться у трансляції засідання.

За законопроєкт № 14057 проголосував 271 парламентар. Його підтримали за основу із доопрацюванням положень.

Документ особисто представляв спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, який є одним з його ініціаторів. Підготовлений законопроєкт він назвав «результатом великої праці, що триває понад 5 років у стінах парламенту».

Стефанчук заявив, що з часу ухвалення другої книги «пройшло дуже багато часу і дуже багато положень змінилося.

«Ми переосмислюємо по-новому великий пласт прав людини. По-новому викладаємо фундаментальні права людини», — сказав він.

За словами Стефанчука, вперше у Цивільному кодексі прописують репродуктивні права, закріплення права на медичну та реабілітаційну допомогу. Право на гідність, як найвищу соціальну цінність, хочуть підняти, поставивши після права на життя і виписавши нову його структуру.

«Ми абсолютно по-новому дивимося на права, які стосуються честі та репутації, як основи демократичного суспільства. По-іншому підходимо до питань, пов’язаних з приватністю людини, як фундаментальної цінності від втручання з боку суспільства. Ми вперше прописуємо питання, пов’язані з використанням ШІ у таких правах як право на зображення, право на голос, право на цифрову ідентичність. Вперше розглядаємо цілу низку цифрових прав», — сказав Стефанчук.

Критика від медійників

Нагадаємо, українські медійники раніше розкритикували законопроєкт, побачивши у ньому ризик цензури та ризик для самого існування журналістських розслідувань.

Ішлося про пункт, що інформація, яка порушує презумпцію невинуватості — тобто поки вину людини не доведено у суді, — вважатиметься недостовірною. А людина, особисті права якої порушені внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Також документ зазначає, що людина, особисті права якої порушені внаслідок поширення стосовно неї інформації, має право на відповідь — незалежно від достовірності цієї інформації.

Директорка «Інституту масової інформації» Оксана Романюк висловила думку, що це перетворить медіа просто на «підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо».

Так, депутат Володимир Ар’єв («Європейська Солідарність») під час виступу у Раді наголосив на необхідності доопрацювати документ. Депутат Сергій Соболєв («Батьківщина») заявив за трибуною про потребу боротися із «замовним медіакілерством», тобто публікацією замовних матеріалів з метою очорнення людини.

Стефанчук заявив, що автори законопроєкту годинами говорили з групами медійників, юристів і анонсував доопрацювання законопроєкту. Одначе закликав депутатів підтримати документ вже зараз.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пояснив, що депутати провели два засідання за участю медіаюристів, де було погоджено низку правок. Але ці правки не можна внести до першого читання, тому їх внесуть вже до другого, «щоб не збивати цілий кодекс». Робоча група працює далі, правки мають презентувати пізніше.