У Верховній Раді вважають можливим “пакетний” вступ до ЄС разом із балканськими державами

Про це він заявив у коментарі Укрінформу.

Корнієнко заявив, що Україна “не проти”, аби всі разом “пакетно швидко вступили” до ЄС. Водночас він наголосив, що це означає дуже багато “домашньої роботи” всім, адже такі ситуації, як в України з сусідами, є і в інших країн.

Він зауважив, що на Балканах, які завжди “славилися своїм гарячим настроєм”, досі великим є вплив Росії. Тож треба шукати спільну позицію з Балканами, з іншими країнами, які потужні на півдні Європи – Греція, Італія, Австрія тощо.

Корнієнко наголосив, що Україна рухається в напрямку виконання домашнього завдання для вступу в ЄС прискореними темпами, а з партнерами, які ставлять перепони на цьому шляху, буде працювати.

“Ми випереджаємо план. У нас реально був план відкрити два кластери на міжурядовій конференції в червні, і якби її не заблокувала Угорщина, ми б зараз проводили цю міжурядову конференцію в Польщі, і там би відкрили ці два кластери. У нас уже готовий третій. До кінця року будуть готові скринінги всіх шести кластерів. Це спільне досягнення нас і Брюсселя“, – сказав він.

Перший заступник спікера ВР зауважив, що Україна нині в позиції “боротьби за свою траєкторію вступу” та готова працювати над планом реформ і їх втіленням у життя, над планом вступу незалежно від відкриття кластерів.

Він додав, що в України немає багато часу, а відтак є розуміння, що треба бути готовими до вступу “дуже оперативно”, для того, щоб у той момент, коли політичні перепони будуть зняті, можна було швидше просуватися.

Корнієнко також сказав, що паралельно до скринінгу законодавства і підготовки до відкриття кластерів треба працювати із країнами-членами, адже від початку було зрозуміло, що “27 країн – це 27 політичних рішень, а там є близько 30 етапів”.

“Кожна країна може так чи інакше їх блокувати або виставляти свої умови. Так, це нам не дуже подобається, і ми маємо боротися, напевно, за менш політизований підхід. Тому що виходить так, що для України, яка зараз захищає Європу і є дуже важливим контриб’ютором європейської безпеки, східним форпостом безпеки Європейського Союзу, з політичних причин зараз гальмується процес вступу в Європейський Союз“, – зауважив він.

Коментуючи останні заяви з боку нового президента Польщі – Кароля Навроцького – щодо того, що наразі він проти вступу України в ЄС, Корнієнко запевнив, що Україна шукатиме вирішення цих питань.

Він зазначив, що Україна завжди вела відкритий діалог з польською стороною, і за останній рік є просування щодо спірних питань, про які, принаймні публічно, говорить і новообраний президент та інші колеги.

Загалом, підкреслив Корнієнко, питання полягає в тому, куди стратегічно рухається об’єднана Європа.

“Ми би, напевно, хотіли, щоб вона рухалася в бік ще більшої єдності, ще більшої інтеграції і, як наслідок, ще більшої безпеки. Тому що це об’єднання, ця хвиля розширення так чи інакше буде присвячена вирішенню безпекових питань“, – додав він.

Нагадаємо, що Верховна Рада підтримала дві постанови про перейменування населених пунктів, назви яких містять імперську або радянську символіку, а також не відповідають нормам українського правопису. Загалом нові назви отримали майже 180 сіл, селищ і міст.