У Європи мало часу для підготовки до можливої війни з Росією – міністр оборони Швеції

Про це заявив міністр оборони Швеції Паль Йонсон у інтерв’ю The Telegraph на полях IISS Prague Defence Summit.

Йонсон наголосив, що Росія «здобуває бойові навички в Україні та довкола неї, особливо в електронній війні, ударах на далекі відстані та використанні дронів».

Він додав: «Вона різко нарощує виробництво озброєння та неодноразово демонструвала готовність йти на великі політичні та військові ризики. Тому життєво важливо скористатися цим вікном можливостей, поки Росія зайнята в Україні, щоб зміцнити північний фланг НАТО».

Росія готує військові навчання в Білорусі, менш ніж за 100 миль від Литви та Латвії, включно з випробуваннями ядерної зброї та гіперзвукових ракет «Орешник». Це перші спільні навчання в Білорусі з вересня 2021 року, коли аналогічні маневри передували повномасштабному вторгненню в Україну.

Одночасно Москва розширює військові бази та чисельність військ уздовж кордону з Фінляндією, реорганізовує західні військові округи та прискорює мілітаризацію Калінінграда. На морі російський «тіньовий флот» здійснює диверсії на телекомунікаційних та електричних кабелях, що з’єднують Скандинавію та країни Балтії.

Водночас НАТО посилює заходи для захисту критичної інфраструктури: Польща, Естонія, Латвія та Литва витрачають найбільшу частку ВВП на оборону серед членів альянсу, Швеція планує до 2030 року довести видатки на оборону до 3,5% ВВП, а Фінляндія скорочує соціальні витрати, щоб наздогнати сусідів.

Операція Baltic Sentry, запущена у січні 2025 року для захисту критичних об’єктів, вже зафіксувала успіх на День Святого Степана, коли фінські прикордонники затримали російський нафтовий танкер Eagle S, нібито «з вантажем шпигунського обладнання». «Ми хочемо, щоб власники кораблів та їхні екіпажі зрозуміли, що пошкодження критичної інфраструктури матиме серйозні наслідки», — заявив Яне Куусела, керівник політики оборони Фінляндії.

Експерти попереджають, що через бюджетні обмеження НАТО може скоротити патрулі на користь морських дронів, що ускладнить операції на кшталт Eagle S, і потенційно підштовхне Путіна до більш агресивних дій у Балтії. «Будь-яке скорочення викликає занепокоєння у балтійських державах, особливо враховуючи обіцянку генсека НАТО «зробити все можливе для безпеки критичної інфраструктури», — зазначив Чарлі Едвардс з IISS.

США також розглядають скорочення свого контингенту у країнах Балтії, що викликає побоювання серед європейських союзників. «Путін спостерігає. Якщо Baltic Sentry ослабне або США покажуть дистанціювання від Європи, він може вирішити, що перевіряти НАТО варто», — зауважив європейський чиновник.

Ця оцінка шведського міністра підкреслює зростаючий ризик для всієї Європи, а не лише країн, що межують з Росією.