“Ukraine is fucked. And so is Europe, by the way” — The Economist цитує реакцію українського посадовця на розмову Трампа з Путіним

Про це пише The Economist.

Відтоді, як Дональд Трамп пообіцяв під час своєї передвиборчої кампанії швидко завершити війну в Україні, президент Володимир Зеленський і його європейські прихильники бояться, що Америка відмовиться від підтримки. Їхні побоювання посилилися 12 лютого, коли Трамп поговорив телефоном з російським лідером Володимиром Путіним, не узгодивши деталі з Україною, і оголосив, що переговори про завершення війни розпочнуться «негайно». Він пізніше зазначив, що може зустрітися з Путіним особисто в Саудівській Аравії.

Це був саме такий односторонній крок з боку Америки, щодо якого за кілька годин до цього президент Зеленський попереджав у інтерв’ю для The Economist. «Якщо Росія залишиться наодинці з Америкою, Путін з Трампом або їхніми командами, вони отримають маніпулятивну інформацію», — попередив український президент. Європейські лідери заявили, що не повинні бути виключені і наполягли на тому, щоб Захід прагнув «поставити Україну в сильну позицію».

Прихильники України на Заході звинуватили   Трампа та його оточення в тому, що вони роблять поступки Путіну, не отримуючи нічого натомість. Російська фондова біржа зросла. На світових ринках ціна на нафту впала на 3%, частково через очікування, що переговори можуть зрештою призвести до реабілітації Кремля і скасування західних санкцій проти російської енергетичної індустрії та економіки в цілому.

Трамп зустрічався з Зеленським двічі за останні місяці — у Нью-Йорку у вересні та в Парижі в грудні. Але українські офіційні особи стверджують, що їх не консультували щодо часу або змісту розмови з Путіним — це порушення заявленої політики адміністрації Байдена «не обговорювати нічого щодо України без України» (хоча контакти між Білим домом і Кремлем відбувалися за лаштунками).

Однак Зеленський намагався виглядати позитивно після того, як новина про розмову Трампа з Путіним стала відома, написавши у соціальній мережі X: «Ніхто не хоче миру більше за Україну. Разом з США ми прокладаємо наші наступні кроки для припинення російської агресії та забезпечення тривалого, надійного миру. Як сказав президент Трамп, давайте зробимо це».

Трамп одного разу хвалився, що може укласти угоду менш ніж за 24 години. Але цього не сталося. Однак він рухається швидко, хоча не має чіткого плану, а його команда демонструє багато ознак невизначеності.

Кіт Келлог, колишній тризірковий генерал, був призначений спеціальним посланцем США з питань України та Росії. Але саме Стів Віткофф, товариш Трампа по гольфу і нині його посланець на Близькому Сході, 11 лютого полетів до Москви, щоб забрати затриманого американського вчителя Марка Фогеля — жест доброї волі від Путіна, щоб підготуватися до розмови з Трампом. Генерал Келлог не входить до переговорної команди, яку оголосив Трамп: Марко Рубіо, держсекретар; Майк Уолтц, радник з національної безпеки; Джон Раткліфф, директор ЦРУ; і надійний Віткофф.

Зеленський намагався виставити себе готовим партнером для миру, зображуючи Путіна як агресора, рішучого продовжувати свою руйнівну наступальну кампанію в Україні. Декілька місяців Трамп, здавалося, розділяв цю думку, навіть погрожуючи тарифами та новими санкціями проти Росії, якщо вона відмовиться від переговорів. Ті, хто був близько до його адміністрації, шепотіли, що він розуміє, що для досягнення угоди потрібен значно більший тиск на Путіна. Старші помічники були відправлені до Європи, щоб зустрітися з Зеленським і європейськими союзниками на Мюнхенській конференції з безпеки, яка починається 14 лютого, і в інших місцях.

Але президент раптово змінив напрямок. 12 лютого він оголосив у своїй мережі Truth Social про свою «тривалу та дуже продуктивну телефонну розмову» з російським лідером. Трамп високо оцінив їхній союз під час другої світової війни, захоплювався «великим благом» співпраці з Путіним і говорив про «відвідування націй один одного».

Переговори вимагають прямих контактів. Але Трамп фактично починає нормалізувати відносини з Росією без отримання конкретних поступок. Насправді, прессекретар Путіна сказав, що переговори мають включати більше, ніж припинення бойових дій; необхідно «розглянути корінні причини конфлікту», що в мові Кремля означає поглинання України в російську сферу впливу.

Якщо вже говорити про компроміси, то здається, що Америка зробила перші поступки. Піт Хегсет, новопризначений міністр оборони США, заявив, що «нереалістично» повернути Україні її міжнародні кордони, зважаючи на територіальні втрати після російського втручання в 2014 році та повномасштабного вторгнення в 2022 році.

Він визнав, що «стабільний мир для України має включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не розпочалася знову». Але він, здається, заблокував такі гарантії заздалегідь. Він припустив, що Америка мало що зробить, щоб їх забезпечити. Україна не буде прийнята до НАТО. Америка не відправить свої війська до України для забезпечення будь-якої мирної угоди. Вона також не дозволить НАТО захищати європейських військових, які можуть бути там розміщені. Безпека України стане завданням європейських та неєвропейських військ у «не-НАТО місії».

Подальша підтримка України невизначена. Трамп, здається, розглядає можливу угоду щодо доступу США до рідкісноземельних мінералів України як компенсацію за десятки мільярдів доларів попередньої американської допомоги «з малою користю». Зеленський припустив, що він може погодитися надати такий доступ в обмін на продовження допомоги, але Трамп поки не прийняв цього.

Майкл Макфол, колишній посол США в Росії, написав у X: «Дипломатія 101: не давайте нічого, не отримавши нічого натомість. Не ведіть переговори публічно. Не ведіть переговори про майбутнє України без попереднього погодження вашої позиції з українцями».

Трамп давно ігнорує дипломатичні конвенції США. Однак деякі сподіваються, що помічники Трампа можуть змінити його позицію на більш традиційну. Курт Волкер, колишній посланець Трампа по Україні, вважає, що президент намагається «як заманити Путіна теплими словами, так і показати, що може чинити на нього тиск». У коментарях пізніше того ж дня Трамп, здавалося, коригував свою позицію. «Я підтримую Україну», — наполягав він. Він передбачив, що Україна може повернути деякі території, і сказав, що Америка продовжить її підтримувати, поки допомога буде «забезпечена» — можливо, це стосується угоди щодо рідкісноземельних мінералів.

«Якщо ми не зробимо цього, Путін скаже, що він переміг», — додав Трамп.

Попри це, настрій серед українських посадовців значно погіршився. «Я думаю, що все буде вирішено без України», — каже один із них. «Україна пропала. І Європа теж» (Оригінальна цитата: “Ukraine is fucked. And so is Europe, by the way”).