Україна обирала з троьох планів дій у стосунках з Польщею — медіа

Про це пише  Dziennik Gazeta Prawna.

За даними журналістів, президент України Володимир Зеленський доручив розробити план під час наради 17 липня. Згідно з фотографіями, опублікованими його пресслужбою, на зустрічі були присутні керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступниця Ірина Верещук, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, а також тодішній віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Зеленський вважає Верещук, Сибігу та Качку фахівцями з польського напрямку, оскільки Сибіга працював у посольстві у Варшаві, а Качка та Верещук навчалися у польській Національній школі державного управління.

Українська влада розглядала три варіанти подальшої політики щодо Польщі:

• Затверджений варіант (пропозиція Ірини Верещук): передбачає активні дії з використанням інструментів публічної дипломатії. Офіс президента прагне звернутися до прихильної частини польського суспільства через заходи, що підвищать обізнаність поляків щодо російської загрози та колишніх польсько-українських союзів. Для реалізації цього плану та інформування поляків залучать зовнішню PR-агенцію.
• Другий варіант: передбачав пасивне перечікування хвилі антиукраїнських настроїв.
• Третій (жорсткий) варіант: передбачав винесення суперечок на міжнародний рівень, залучення інституцій ЄС та подання скарги проти Польщі відповідно до статті 258 Договору про функціонування ЄС через антиукраїнські інциденти.

Останніми місяцями між Україною та Польщею посилилася напруженість. Вона розпочалася після реакції Варшави на рішення Володимира Зеленського надати підрозділу Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА». Це викликало резонанс у Польщі, де УПА вважають причетною до загибелі десятків тисяч поляків під час Волинської трагедії.

Кульмінацією скандалу стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити українського президента ордена Білого Орла — найвищої нагороди Польщі, яку той отримав у 2023 році від тодішнього президента Анджея Дуди. На знак підтримки Зеленського низка українських посадовців оголосила про відмову від своїх польських орденів, а дехто з польських посадовців у відповідь відмовився від українських нагород.

Прояви українофобії в Польщі

Раніше у мережі з’явилась інформація, що у Вроцлаві троє чоловіків побили українця та його дівчину. Напад стався після того, як поляки почули український акцент пари в магазині.

Пізніше міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський повідомив, що нападників заарештовано.

Інший випадок стався неподалік Скавіни в Малопольському воєводстві. Співробітник компанії Grupa Stadnicki підійшов до робітників з України, називав їх «бандерівцями», кричав, лаявся, відправляв українців на фронт, а також вигукував «путін на вас чекає».  Після цього у компанії заявили, що його звільнено, а правоохоронці оголосили йому про підозру  в дискримінації за національною ознакою.

У польському місті Познань троє чоловіків побили 60-річного місцевого жителя, який заступився за українського підлітка в трамваї. Унаслідок отриманих побоїв у потерпілого стався провал у пам’яті.