Categories: Без рубрики

Українка Марина В’язовська здобула математичну «Нобелівську премію»

В’язовська отримала премію за розв’язання задачі, над якою століттями билися науковці зі всього світу – упакувала сфери у восьмивимірному просторі так, щоб вони займали найменше місця.

Так, українська математикиня Марина В’язовська стала лауреаткою Філдсівської премії, яка є еквівалентом Нобелівської премії у математичній індустрії. Нагороду вручили 5 липня під час Міжнародного конгресу математиків у Гельсінкі.

Відомо, що В’язовська отримала премію за розв’язання задачі, над якою століттями билися науковці зі всього світу – упакувала сфери у восьмивимірному просторі так, щоб вони займали найменше місця. Окрім цього, науковиця стала співавторкою розв’язання подібної задачі, але у двадцятичотирьохвимірному просторі. Ці рішення вразили науковців зі всього світу ще й тому, що розв’язання задачі для восьмивимірного простору зайняло 22 сторінки, а для двадцятичотирьохвимірного – 12. Це надзвичайно лаконічні статті, адже для розв’язання подібної задачі, але у тривимірному просторі, науковець Том Гейлз у кінці ХХ століття витратив 300 сторінок.

Більше того, В’язовська стала другою жінкою, що отримала медаль Філдса. До цього серед жінок нагороду отримувала лише іранська математикиня Мар’ям Мірзахані – це сталось у 2014 році.

Окрім В’язовської лауреатами цьогорічної премії стали Джеймс Мейнард з Оксфордського університету, Гюго Думініль-Копен з Женевського університету та французького Інституту вищих наукових досліджень і Джун Ху з Прінстонського університету.

Наразі В’язовська працює на кафедрі теорії чисел у Швейцарському федеральному технологічному інституті Лозанни. У 2017 році науковця вже отримала нагороду SASTRA Ramanujan Prize, а в 2016 році – премію Салема.

До слова, Марина В’язовська також стала однією з героїнь проєкту “Наука – це вона”, який ініціював інвестор, засновник Roosh та SET University Сергій Токарєв задля того, щоб підвищити впізнаваність науковиць та популяризувати STEM-напрями серед дівчат. У рамках проєкту п’ять сучасних українських художників написали портрети 12 українських науковиць, а школярки і студентки зі всієї України могли взяти участь у конкурсі з написання есе про вчених. Наразі організатори організували вже сотні виставок з портретами науковиць та есе переможниць конкурсу по всій Україні та за кордоном – зокрема, у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі.

Фото: прес-реліз