Бойовий модуль розгортається за 5–7 хвилин, має вбудований балістичний калькулятор і запам'ятовує до 256 цілей. Комплекс уже отримали понад 30 українських військових підрозділів.
Українська роботизована турель «Буря-У» здатна уражати цілі на відстані до чотирьох кілометрів залежно від установленого озброєння. Підготовлений екіпаж може розгорнути комплекс і здійснити перший постріл за 5–7 хвилин. Установка підтримує дистанційне керування, має вбудований балістичний калькулятор і вже надійшла до понад 30 підрозділів Сил оборони України.
Про це йдеться у сюжеті Київ24 про українську роботизовану систему озброєння.
«Буря-У» — роботизований бойовий модуль, який можна оснащувати різними видами озброєння.
За словами представника компанії-розробниці Олександра, на установку можна встановити американський великокаліберний кулемет Browning M2, турецький кулемет Canik або автоматичний гранатомет Mk 19.
Від типу встановленої зброї залежить максимальна дальність ураження цілей.
Зокрема, розробники повідомляють про такі результати випробувань:
Комплекс підтримує одиночну стрільбу, вогонь чергами та постріли із заданими інтервалами.
За словами розробника, турель також дає змогу вести вогонь за навісною траєкторією, що розширює можливості застосування встановленого озброєння.
Підготовлений підрозділ може перейти від прибуття на позицію до першого пострілу приблизно за 5–7 хвилин.
Перед початком роботи оператори проводять калібрування системи, зокрема визначають нульове положення ствола.
Це необхідно для коректної роботи вбудованого балістичного калькулятора, який враховує кути наведення по горизонталі та вертикалі.
Після налаштування оператор може керувати наведенням і відкриттям вогню за допомогою комп’ютеризованої системи.
Попри високий рівень автоматизації, комплекс не працює повністю автономно.
За інформацією розробників, для його застосування залучають щонайменше двох військовослужбовців.
Один оператор керує наземним роботизованим комплексом, інший відповідає за дистанційне застосування озброєння.
У разі прямого підключення керування можливе з відстані приблизно 50–100 метрів.
Також система підтримує зв’язок через Starlink, що дає змогу організувати віддалене керування за наявності стабільного з’єднання.
Розробники працюють і над удосконаленням автоматизації, зокрема над функціями, які допоможуть системі самостійно усувати окремі несправності озброєння.
Однією з особливостей «Бурі-У» є комп’ютеризована система керування вогнем.
Вона дозволяє зберігати до 256 попередньо визначених цілей або орієнтирів.
Оператор може позначати їх на завантаженій у систему карті та присвоювати зрозумілі назви.
Під час вибору збереженої цілі турель автоматично змінює положення ствола, враховуючи необхідні кути наведення.
Це скорочує час підготовки до повторного ураження заздалегідь визначених позицій.
За словами розробників, основне призначення комплексу — ураження наземних цілей, зокрема живої сили противника.
Також «Бурю-У» застосовують для знищення так званих дронів-ждунів — російських безпілотників, які приземляються поблизу логістичних маршрутів та очікують появи військової техніки.
Роботизована установка дозволяє уражати такі цілі дистанційно, не наражаючи операторів на безпосередню небезпеку.
За словами представника компанії, сприятливими умовами для окремих завдань є нічний час, туман і похмура погода.
Бойовий модуль не обмежується використанням лише на наземних роботизованих комплексах.
За інформацією розробників, його можна встановлювати на пікапи, броньовані машини та інші транспортні платформи, зокрема танки.
Для монтажу використовують спеціальну перехідну пластину.
За словами представника компанії, встановлення турелі на носій може тривати до 30 хвилин.
За інформацією розробників, «Буря-У» вже надійшла до понад 30 українських військових підрозділів.
Більш ніж десять із них активно застосовують автоматизовану установку.
У сюжеті «Київ24» також навели приклад використання комплексу одним із підрозділів Головного управління розвідки.
За словами розробника, військові подолали 24 кілометри та застосували турель проти російських позицій із дистанції приблизно 1,8 кілометра.
Розробники наголошують, що головна мета подальшої модернізації комплексу — підвищити рівень автоматизації бойових завдань і зменшити необхідність безпосередньої присутності військових поблизу озброєння.
Читайте також:
Наступного тижня Кабмін має визначити додаткові заходи для столиці та порядок пріоритетного відновлення водопостачання після…
Унаслідок російської атаки у Вишневому пошкоджено будівлю магазину, де перебували люди. Один із постраждалих у…
Автор звернення, захисник Маріуполя Микита Татьянко, вимагає ініціювати відставку посадовця через його висловлювання про ветеранів…
У Подільському районі столиці чоловік опинився у воді та не міг самостійно вибратися. Поліцейські разом…
Національний банк пропонує з 1 лютого 2027 року припинити використання 10-копійчаних монет для розрахунків. Українці…
Російські військові джерела заявляють про можливе просування українських підрозділів поблизу державного кордону. Аналітики Інституту вивчення…