Українська важка промисловість опинилася на межі знищення через постійні російські атаки на шахти, металургійні комбінати, енергетику та транспортну інфраструктуру.
Про це розповідає великий репортаж шведського видання Dagens Nyheter, журналісти якого побували у Кам’янському та Кривому Розі.
Українська металургія переживає критичну кризу: виробництво сталі зупиняється, шахти працюють не на повну потужність, інвестиції заморожуються, а тисячі працівників не впевнені у своєму майбутньому.
У Кам’янському сталь не виробляють від початку осені. Російські ракетні та дронові атаки пошкодили критично важливі ділянки комбінату «Каметсталь». Відновлення лише однієї зруйнованої печі може коштувати десятки мільйонів доларів, пише видання DN.
«Якщо ми втратимо працівників, гроші вже не матимуть значення. Тоді ми ніколи не зможемо відновити роботу заводів», — заявив керівник підприємства Олександр Третьяков.
За даними DN, до повномасштабного вторгнення важка промисловість забезпечувала понад 10% ВВП України. У 2025 році її частка скоротилася приблизно вдвічі. А станом на вересень 2026 року виробництво сталі в країні впало більш ніж на 80%.
Наслідки зупинки підприємств відчуває не лише сама галузь. Майже половина 200-тисячного Кам’янського так чи інакше пов’язана з «Каметсталлю», а податки від комбінату становлять значну частину міського бюджету.
Погіршується і ситуація в гірничодобувному секторі. У Кривому Розі окремі шахти та кар’єри працюють лише на 20–50% потужності. Серед причин — енергетична криза, падіння попиту, проблеми з експортом і нестача локомотивів після російських атак на залізницю.
«Промисловість радше мертва, ніж жива», — так описав ситуацію один із керівників шахти «Суха Балка».
Ще однією проблемою DN називає фактичний колапс експортної логістики. Чорноморські порти працюють із серйозними обмеженнями, а вивозити сталь і руду суходолом дедалі складніше через дефіцит локомотивів.
У результаті металургійні та гірничодобувні підприємства змушені скорочувати виробництво саме тоді, коли для збереження конкурентоспроможності їм потрібно було б нарощувати обсяги.
До повномасштабної війни Україна виробляла понад 21 млн тонн сталі на рік і входила до числа найбільших світових виробників. У 2021 році метал і руда забезпечували близько третини вартості товарного експорту країни. Тепер галузь, яка десятиліттями була однією з опор української економіки, бореться за виживання.
Раніше українські компанії звернулися до уряду з проханням створити окрему програму підтримки промисловості за аналогією з енергетичною галуззю. Також вони пропонують тимчасово послабити торговельні обмеження для постачання продукції до ЄС.
Без відновлення виробництва, логістики та доступу до ринків Україна ризикує втратити не лише окремі заводи, а й цілі промислові міста, десятки тисяч робочих місць і значну частину економічної бази для повоєнної відбудови.
Раніше повідомлялося, що українська металургія опинилася під подвійним тиском.Адже Росія цілеспрямовано атакує виробничі підприємства, а Євросоюз одночасно скорочує можливості експорту української сталі.
Глава Кремля Володимир Путін не налаштований на серйозні переговори про завершення війни проти України попри…
Німецька армія найближчим часом отримає два розвідувальні супутники для виявлення пусків балістичних ракет.
Українські військові уразили автомобільний міст через Сіверський Донець у районі окупованої Станиці Луганської та ремонтну…
У понад 650 інтернатних закладах України перебувають 24 754 дитини. Водночас кількість зафіксованих випадків фізичного,…
Україна розраховує, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та…
Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку одноголосно підтримав проєкт постанови №16207 щодо перегляду рішення…