Українська зі смаком літа: позбуваємося суржикових найменувань ягід

Говоримо не клубніка, а полуниці. Найменування може бути пов’язане зі словом «паленіти», тобто яскраво горіти, червоніти, дозрівати;

або – «паліти» –  червоніти, рум’яніти (Сезон дозрівання полуниць – кінець червня-початок липня).

Кажемо не зємляніка, а суниці. Це праслов’янське слово утворене за допомогою префікса sǫ- і кореня nicь, значення якого – «обернений униз», відчитується відсилка до nіknǫti – «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (Суниці найбільше полюбляють рости на лісових галявинах).

Українською буде не чєрніка, а чорниці. Звертаємо увагу: правильно написати через літеру О, бо черниці – то жінки, що належать до релігійної громади й живуть у монастирях. Походження назви доволі прозоре: від слова «чорний» (Вітаміни, якими наділені чорниці, покращують кровообіг, тому позитивно впливають на зір).

Солов’їною промовимо не голубіка, а лохина. Імовірно, це запозичення з польської, може бути споріднене зі словами «волос», «волохатий», тобто маємо вказівку на візуальну особливість ягоди (У Карпатських горах можна натрапити на величезні поля лохини).

Справжній українець скаже не біла чи червона смородина, а порічки. Слово могло прийти до нас із польської та має відкриту відсилку до лексеми «річка», адже ці ягоди люблять рости саме біля річок (Порічки – довговічні та доволі невибагливі до умов вирощування).

Правильно не чорна смородина, говоримо просто без надлишку – смородина. Назва пов’язана з праслов’янським словом *smordъ, тобто сильний запах (Смородина здатна покращувати настрій і заспокоювати людину).

Безпомилково буде не крижовнік, а аґрус. Імовірно, слово прийшло з італійської через польське посередництво (Аби поласувати ягодами аґрусу, потрібно не раз обдерти руки об його колючки).

Єжевіка – росіянізм, українці збирають ожину. Назва відсилає до праслов’янського слова «їжак» (еžь), а все тому, що кущ усипаний невеликими колючками (Ожина містить вітаміни A, C, E, тому є чудовим підсилювачем імунітету).

Солов’їно промовимо не брусніка, а брусниці. Найменування ягоди пов’язане з праслов’янською основою brus (*brous-), значення якої – «червоний» (Найбільш соковиті плоди брусниць збереш, якщо навідаєшся до лісу у вересні).

Говоримо не клюква, а журавлина. Слово могло утворитися внаслідок скорочення сполуки журавлина ягода, адже ця рослина росте на болотах, де водяться журавлі (Сушена журавлина – чудова альтернатива родзинками під час випікання чи оздоблення страв).

Звертаємо увагу, коли говоримо про назви ягід, які мають суфікс -иц-, вживаємо лише множину. Правильно – полуниці, суниці, чорниці, брусниці, а не полуниця, суниця, чорниця, брусниця. І це логічно, бо важливо вказати на сукупність. Напротивагу, якщо в назві немає суфікса -иц-, то можемо сміливо використовувати форму однини: смородина, лохина, ожина, журавлина.

Наостанок пам’ятаймо: ми йдемо в ліс чи магазин ПО полуниці, суниці, чорниці. ЗА полуницями – це калька з російської.

Насолоджуймося кожним соковитим українським словом і тримаймо мовний фронт разом!

Фото: getty images