Український сумоїст Данило Аонішікі Явгусишин отримав підвищення до рангу озекі

Про це повідомляє Kyodonews, деталі додає Sponichi.co.jp.

Його підвищення в озекі після лише 14 турнірів перевершує попередній рекорд у 19 змагань, встановлений болгарським борцем Котоошу, найшвидшим серед борців, які дебютували в найнижчому з шести дивізіонів професійного сумо, джонкучі, з 1958 року, коли було прийнято нинішній календар із шести великих турнірів на рік.

Для українського сумоїста це був лише п’ятий гранд-турнір у Макуучі (найвищий дивізіон сумо – прим.). Він продемонстрував вражаючу стабільність, вигравши щонайменше 11 боїв у кожному зі своїх п’яти турнірів у макуучі. “Є ще один вищий ранг, тому я хотів би прагнути до нього. Я впевнений у собі, але мені потрібно вдосконалюватися у всіх сферах. Найвищі ранги в сумо – це йокодзуна та озекі. Я докладу всіх зусиль, відчуваючи велику відповідальність”, – сказав Аонішікі.

Загалом він став лише четвертим європейцем, який досяг рангу озекі. Раніше це вдавалося Котоошу (Калоян Махлянов, Болгарія), Баруто (Кальдо Хевельсон, Естонія) та Точіношину (Леван Горгандзе, Грузія). Жоден із них не зумів досягти рангу йокозуна.

Титул йокозуна почали надавати з 1789 року. Загалом за всю історію такий ранг досягали лише 75 борців. Йокозуною ставали два представники США (обидва зі штату Гаваї), а також шість монголів. Всі інші – японці.

Ранги в сумо

Маегашири – отримують у середньому ~$12 500.

Комусубі – мають окремі привілеї, ~$16 000, звернення за титулом і після кар’єри.

Секіваке – “сходи” до озекі; потрібно стабільно проводити турніри 10+ перемог.

Озекі – ~$22 000, членство в Асоціації після кар’єри, солідна виплата, церемоніальні ролі. Зазвичай для підвищення потрібно 33 перемоги за 3 турніри. Якщо озекі отримує маке коші (7-8 і гірше), має шанс реабілітації на наступному турнірі.

Йокозуна – найвищий ранг, лише 75 сумоїстів в історії досягали його. Стають, як правило, після двох поспіль юшо на рівні озекі або еквівалентної домінації. Йокозуну не знижують – у разі тривалих слабких результатів завершує кар’єру. Нині є 2 йокозуни – Хошорю (Монголія) і Оносато (Японія).

Борці сумо, навіть якщо вони не з Японії, для виступів обирають собі ім’я. Данило взяв нікнейм Аонішікі Арата, що означає “Синя парча” (художньо – декоративна тканина з шовковою основою – прим.) Це метафора, що може означати молодий, але яскравий талант, або благородну силу в молодому тілі.

Більше про Явгусишина

Данило Явгусишин, відомий у спорті як Аонішікі Арата, народився у Вінниці. Він став другим українцем, якого в Японії визнали професійним борцем сумо, після мелітопольця Сергія Соколовського (Шиші Масару).

Як розповідав сам сумоїст, він приїхав до Японії 2022 року після того, як зав’язав дружбу з японським борцем на турнірі 2019 року, і відтоді не повертався до України. Його родина ж нині перебуває в Німеччині.

Водночас сумоїст висловив бажання колись повернутися на батьківщину, адже «це місце, де я народився, де я виріс», тож, «якби була можливість, я б хотів поїхати й відвідати Україну».

Щодо війни в Україні Явгусишин не давав розлогих коментарів: «Моя країна перебуває в дуже складній ситуації, проте я борець сумо, тому я хотів би говорити про сумо».