Україну очікують два зовсім різні сценарії майбутнього в залежності від перемоги Трампа чи Гарріс — NYT

Про це пише The New York Times.

Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили кардинально протилежні погляди на роль Америки в конфлікті, а також на військовий альянс НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російських атак.

Заяви Трампа про можливість укласти угоду про припинення бойових дій ще до вступу на посаду, а також його часті негативні висловлювання про Україну, посилили побоювання, що він змусить українців піти на невигідну угоду, припинивши військову підтримку.

Київ явно шукає способи привернути увагу до добре задокументованого транзакційного підходу Трампа до зовнішньої політики. Зеленський підкреслив, що допомога в захисті України відповідає економічним інтересам Америки, адже його країна «багата на природні ресурси, зокрема важливі метали, вартість яких оцінюється в трильйони доларів США».

У 2022 році канадська консалтингова компанія SecDev оцінила загальну вартість усіх мінеральних ресурсів України в 26 трильйонів доларів, включно з вугіллям, газом і нафтою. Стратегічні ресурси, серед яких 7% світових запасів титану, 20% запасів графіту і 500 000 тонн літію, необхідного для акумуляторів електромобілів, розташовані на території України.

Ці цінні ресурси, за словами Зеленського, «посилять або Росію та її союзників, або Україну та демократичний світ».

Сенатор Ліндсі Грем, республіканець з Південної Кароліни і союзник Трампа, висловив аналогічну думку у відео, яке він записав разом із Зеленським. «Вони володіють трильйоном доларів корисних копалин, які можуть бути корисні для нашої економіки», — сказав Грем. «Тому я хочу продовжувати допомагати нашим друзям в Україні».

Зеленський також згадав про можливість використання українських підрозділів для заміни деяких американських військ, розміщених у Європі після завершення бойових дій, зазначаючи, що загартовані у боях українські війська можуть стати корисними для захисту європейського континенту.

Це також може бути зверненням до давньої мети Трампа — скоротити військову присутність Америки в Європі. У 2020 році він вивів майже 10 000 військовослужбовців з Німеччини — близько чверті розміщеного там контингенту.

«Трамп може зайняти абсолютно непередбачувану позицію, яка повністю заблокує допомогу Україні, або ж він може настільки ж непередбачувано вирішити надати Україні таку підтримку, про яку ні Байден, ні Гарріс навіть не думали», — каже український військовий і політичний аналітик Олександр Коваленко.

Багато хто вважає, що Гарріс є більш передбачуваною і схильна проводити політику, подібну до політики адміністрації Байдена, що ставить перед Києвом інші завдання.

Багато українців вважають, що адміністрація Байдена була скута страхом перед прямою конфронтацією з Москвою, що призвело до занадто обережної та повільної реакції, яка в кінцевому підсумку прирекла їх на повільну поразку.

«Майбутня президентка Гарріс повинна буде вирішити головну проблему американської підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла Росію, і чи готова вона надати для цього військові, дипломатичні та фінансові ресурси?» — вважає науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute Мік Раян. «Якщо відповідь на це питання буде ствердною, це вимагатиме від США та НАТО змінити свою стратегію для досягнення перемоги України».

Поки Україна продовжує втрачати позиції на східному фронті, військовий аналітик Коваленко зазначає, що незалежно від того, хто переможе у вівторок, внутрішньополітичні баталії, які можуть відбутися після виборів, становлять власний ризик, створюючи хаос, яким Москва охоче скористається.

«Насправді мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період одразу після виборів. Росія повною мірою скористається виборами у США, після чого внутрішньополітичні події будуть домінувати, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань», — вважає експерт.