В адміністрації Санду пояснили причини помилування фігуранта справи про замахи в Україні

Про це повідомило видання «NewsMaker».

Згідно з оприлюдненими даними, кримінальна історія Ніколає Шепеля розпочалася ще у 2017 році, коли він отримав вирок у Російській Федерації за звинуваченням у торгівлі наркотиками. Через два роки засудженого перевели для подальшого відбування покарання на батьківщину — до Молдови.

Вже у 2022 році він вийшов на волю завдяки акту помилування, який був ініційований відповідним клопотанням самого засудженого та підтриманий правоохоронними органами.

В адміністрації Маї Санду наголосили, що у запиті про помилування прокурори навели вагомі аргументи на користь засудженого. Зокрема, стверджувалося, що Шепель фактично став жертвою торгівлі людьми на території Росії.

За версією захисту та прокуратури, йому обіцяли легальну роботу кур’єром, проте згодом обманом та примусом залучили до розповсюдження заборонених речовин.

Представники президентки підкреслили, що на момент ухвалення рішення не було жодних юридичних підстав для відмови. Ніколає Шепель мав статус зразкового ув’язненого, суворо дотримувався режиму та не мав попередніх судимостей до інциденту в РФ.

Крім того, помилування мало випробувальний термін, що передбачало постійний нагляд з боку служби пробації та обов’язкове виконання всіх умов звільнення до завершення основного терміну покарання.

Ситуація набула значного резонансу після того, як правоохоронні органи України викрили масштабну змову, метою якої була фізична ліквідація низки публічних осіб.

Шепель, який скористався милосердям правосуддя Молдови, опинився серед організаторів цих злочинних планів. Це викликало додаткові запитання до системи перевірки осіб, які претендують на дострокове звільнення або помилування в країнах Східної Європи.

Зараз правоохоронці обох країн продовжують співпрацю для з’ясування всіх обставин діяльності Шепеля після його виходу з в’язниці. Адміністрація президентки Молдови наголошує, що на момент підписання указу діяла виключно в межах закону та на основі наданих прокуратурою фактів, які на той час не вказували на загрозу безпеці сусідньої держави.