В окупованих українських містах захоплюють підприємства, майно та ресурси підприємці з Чечні й інших частин Росії, навіть з Камчатки та Сахаліну

Про це йдеться в розслідуванні російських опозиційних “Важных историй“.

Найактивніше освоюють українську власність бізнесмени з південних регіонів Росії (Ростовська, Волгоградська області, Краснодарський край), але є навіть із Чукотки, Камчатки й Сахаліну.

Особливу активність виявляють структури, пов’язані з Рамзаном Кадировим. Чеченські підприємці отримали контроль над металургійними підприємствами, зокрема Маріупольським меткомбінатом імені Ілліча і Запоріжчерметом.

Найчастіше нові компанії реєструють у містах Донецької та Луганської областей, які були окуповані ще десять років тому. Наприклад, у Донецьку з лютого 2022 року зареєстрували понад 1000 юросіб, у Луганську — 746, у Макіївці — 255. Аналітики Transparency International пов’язували це зі сприйняттям цих територій у росіян як “стабільніших” для бізнесу, порівняно із Запорізькою та Херсонською областями.

Серед міст, окупованих під час повномасштабної війни, бізнес реєструють переважно у Маріуполі й Бердянську. Так, у Маріуполі бенефіціарами більше ніж половини юросіб, зареєстрованих в російському реєстрі, є росіяни, 40 компаній зареєстровані на кримців, 179 — на підприємців, які отримали податковий номер в окупованих регіонах.

На окупованих територіях уже з’явились великі компанії з мільярдними оборотами, найбільша з яких – ЮГМК із виторгом 79 млрд рублів за 2023 рік. Нею керує московський Союзметалсервіс і колишній заступник губернатора Тульської області Віталій Шерін. На окупованій частині Донецької області ЮГМК забрав одразу сім заводів, три з яких до війни входили до холдингу українського бізнесмена Ріната Ахметова.

Ще одна велика група компаній – ВТЕК, ключовою фігурою якої є українець Віталій Колесников. У 2020 році бізнесмена спіймали в Україні на спробі підкупити голову Фонду держмайна, після чого він утік до Росії. В Україні його оголосили в розшук, а на підконтрольних Росії українських територіях його кар’єра майже одразу пішла вгору: Колесников став власником семи компаній в окупованих регіонах і трьох — у Москві.

Інша велика група промислових компаній на окупованих територіях пов’язана із сім’єю Ярослава Тібекіна. Його дружина з 2017 році контролює Нижньогірський консервний завод у Сімферополі, Мелітопольський молокозавод, 40% Комсомольського кам’яного кар’єру і 50% Свердловського машинобудівельного заводу в Довжанську Луганської області.

Юридично такий бізнес не має законних підстав, оскільки відповідно до міжнародного права Росія не може вводити свої закони на окупованих територіях.