В Україні близько 1 млн «ухилянтів». Кабмін має ускладнити їх комфортне життя, — нардеп

Про це народний депутат Олександр Федієнко заявив в інтерв’ю “Телеграфу”.

Нардеп вважає, що уряд має розробити механізми обліку громадян, які уникають мобілізації, замість того, щоб зменшувати бронювання працівників критично важливих підприємств. На його думку, це дозволить поповнювати ЗСУ, не створюючи ризиків для енергетики, зв’язку та оборонно-промислового комплексу.

Як пропонують працювати з ухилянтами та СЗЧ

За словами депутата, уряд має визначити, скільки людей, які уникають мобілізації або самовільно залишили військові частини, можна залучити до служби. Він навів орієнтовні оцінки — близько 500 тисяч випадків СЗЧ і, можливо, мільйон ухилянтів, водночас визнавши, що точних цифр немає.

На його думку, Кабмін має запропонувати законодавчі зміни, які стимулюватимуть таких громадян стати на військовий облік. Зокрема, він припустив можливість обмеження доступу до окремих адміністративних чи банківських послуг, щоб ускладнити комфортне життя для тих, хто ховається від мобілізації.

Депутат наголосив, що уряд має самостійно розробити конкретні пропозиції, оцінити їхні наслідки та пояснити, скільки людей вдасться вивести з тіні й поставити на облік. Лише після цього парламент зможе розглядати відповідні законодавчі зміни.

Чому депутат виступає проти скорочення бронювання

Нардеп визнав, що Збройні сили потрібно поповнювати, однак застеріг від масового позбавлення бронювання людей, які вже перебувають на військовому обліку.

За його словами, навіть якщо формально відкрити шлях до мобілізації сотень тисяч заброньованих працівників, це не означає, що всі вони потраплять до війська. Частина може виїхати або переховуватися, тоді як робота підприємств буде порушена.

Найбільші ризики, на його думку, стосуються трьох сфер: енергетики, зв’язку та оборонно-промислового комплексу. Він наголосив, що ці галузі мають працювати безперебійно, особливо в умовах постійних російських атак на енергетичну та комунікаційну інфраструктуру.

«Є три критерії, проти яких ми виступаємо: зв’язок, енергетика й оборонно-промисловий комплекс. Усе інше нас узагалі не цікавить — хай вони хоч усіх розбронюють», — заявив депутат.

Хто має відповідати за рішення щодо бронювання

Нардеп розкритикував ідею створення координаційної ради, яка, за його оцінкою, може стати способом перекласти відповідальність за рішення щодо бронювання з профільних міністерств на колективний орган без чіткого юридичного статусу.

Він вважає, що саме уряд має оцінювати наслідки скорочення бронювання та відповідати за рішення, які можуть вплинути на роботу критичних підприємств. Водночас депутат заявив, що парламент фактично не має належної комунікації з Кабміном щодо цих ініціатив і дізнається про них із медіа.

На його думку, замість пошуку людей для мобілізації серед працівників підприємств, які вже перебувають на обліку, уряд має зосередитися на механізмах виявлення та обліку тих, хто уникає військового обов’язку.