В Україні спростовують статтю The Independent про придатність Чорнобильської зони для сільського господпрства

Що написало The Independent

Видання The Independent повідомило, що нове дослідження, результати якого опубліковано в Journal of Environmental Radioactivity, підтверджує безпечність вирощування сільськогосподарських культур на значній частині території Чорнобильської зони.

У публікації йдеться, що таким чином, українські сільськогосподарські площі, що були виключені з обробітку після Чорнобильської трагедії 1986 року, визнали придатними для сільського господарства.

Основні моменти статті:

• дослідження описує розробку протоколу оцінки занедбаних земель в Україні на основі дослідної ділянки площею 100 га;
• перехід радіонуклідів із ґрунту в сільськогосподарські культури оцінено для типів ґрунтів, що відповідають півночі України;
• розроблено метод швидкого картографування дози зовнішнього опромінення та концентрації радіонуклідів на сільськогосподарських угіддях;
• розроблено протокол для оцінки концентрації активності в культурах, молоці та м’ясі, що потенційно дозволяє повернути землю сільському господарству;
• розроблений протокол для оцінки забруднення земель відносно нормативних лімітів перевірено на ділянці польових досліджень площею 100 га.

Реакція Міндовкілля та ДАЗВ

“Ураховуючи зазначене, загалом говорити про визнання придатними до сільського господарства земель, що були вилучені з обробітку після аварії на ЧАЕС, некоректно“, – повідомили у Міндовкіллі та ДАЗВ у відповідь на запит.

Там звертають увагу, що також у дослідженні, на яке посилається видання, йдеться про ділянки у Житомирській області.

“Варто наголосити, що ця територія не є зоною відчуження, з якої було евакуйовано населення в 1986 році”, – йдеться в повідомленні.

Також пояснюється, що загалом територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Так, стаття 2 ЗУ “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення” визначає категорії зон радіоактивного забруднених територій залежно від:

• ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів,
• величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі,
• пов’язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров’я населення,
• вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів,
• загальних виробничих та соціально-побутових відносин.

Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення один раз на 3 роки публікуються в загальнодержавних та регіональних ЗМІ і зберігаються у відповідних центральних та місцевих органах виконавчої влади.

При цьому у Міндовкіллі та ДАЗВ кажуть, що Житомирська область охоплює: зону безумовного (обов’язкового) відселення (2 зона) і зону гарантованого добровільного відселення (3 зона).

Отже, відповідно до статті 12 ЗУ “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення заборонено без спеціального дозволу ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності, що не відповідають критеріям радіаційної безпеки.

“Правовий режим цих зон не змінюється без офіційної процедури перегляду статусу, та висновки окремих досліджень на окремих ділянках не скасовують законодавчих заборон”, – зазначають в Міндовкіллі й ДАЗВ.

При цьому вони інформують, що у 2025 році за рішенням уряду було схвалено рішення (31.01.2025 № 111) про початок нового етапу дозиметричної паспортизації населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

“З 06.05.2025 розпочато виїзди 2 мобільних груп у Житомирську область. До їх складу входять дозиметристи, спеціалісти з радіаційного моніторингу, спостерігачі, а також представники територіальних громад”, – також йдеться в повідомленні.

За їх даними, після завершення збору проб усі дані проходитимуть лабораторну обробку і надсилатимуться до Національної академії наук для формування експертних висновків (відповідно до Порядку проведення дозиметричної паспортизації).

“Наукові дослідження це завжди важливо і необхідно. Водночас результати досліджень мають слугувати допоміжним інструментом у формуванні державної політики, але не можуть замінити чи скасувати чинне законодавство“, – підсумували в Міндовкіллі та ДАЗВ.