У 1997 році українська мікологиня Неллі Жданова виявила чорну цвіль, котра колонізувала високорадіоактивні руїни Чорнобильської АЕС. Грибок зростав на стінах, стелях і навіть всередині будівлі реактора. Подальші дослідження показали, що ці гриби незвично взаємодіють з іонізуючим випромінюванням, яке зазвичай руйнує ДНК і клітини.
Про це пише Іnteresting engineering.
Це відкриття продемонструвало здатність живих організмів не лише виживати, а й розвиватися за умов радіації, а також поставило під сумнів попередні уявлення про межі життєстійкості.
Спочатку вважали, що функцію захисту і поглинання випромінювання взяв на себе меланін. Цей пігмент надає забарвлення шкірі людини і захищає від ультрафіолетового випромінювання.
Проте дослідження 2007 року зробило ключове відкриття: меланізовані гриби росли на 10% швидше під впливом радіоактивного цезію. Значить, вони активно використовували випромінювання для метаболічної енергії. Цей процес називався радіосинтезом.
Однак, подальші дослідження показали, що не всі меланізовані гриби демонструють таку поведінку.
Міжнародна наукова спільнота відправила зразки Cladosporium sphaerospermum (штам, знайдений у Чорнобилі) на Міжнародну космічну станцію.
В умовах інтенсивного космічного випромінювання гриби процвітали, демонструючи швидкість росту в 1,21 рази вищу, ніж контрольні зразки на землі.
Експеримент на МКС також продемонстрував потенціал цвілі, як захисного бар’єру. У міру розвитку гриби екранували значну кількість радіації, порівняно з контрольними зонами.
Експерти припустили, що радіозахисні переваги цвілі можуть бути зумовлені не виключно меланіном, а й іншими біологічними компонентами, такими як вода.
“Найбільшою небезпекою для астронавтів, які вирушають за межі захисної атмосфери Землі, є галактичне космічне випромінювання, буря високошвидкісних заряджених протонів від зірок, що вибухають”, — зазначається в статті.
Стандартні захисні рішення, такі як важкі метали, є дорогими та важкими для запуску в космос. Проте чорнобильська форма грибку пропонує просту біологічну альтернативу.
Астробіолог NASA Лінн Дж. Ротшильд уявляє “мікоархітектуру” — це середовище існування, яке вирощене з грибів на Місяці чи Марсі. Ці живі стіни стануть самовідновлювальними радіаційними екранами, вирощеними на місці, що значно скоротить витрати на запуск.
Український культурний фонд розпочав масштабне дослідження стану експортного потенціалу української сфери культури та креативних індустрій.…
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий прокоментував депутатський законопроєкт щодо скасування обов'язкового тесту з математики…
Киянка запустила благодійний аукціон із продажу ювелірних виробів, які дивом вціліли після ракетного удару по…
23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться в Києві з 5…
Легендарна «Київська перепічка» знову подорожчала. Вартість сосиски в тісті зросла на 5 гривень і тепер…
Україна звернулася до Німеччини з проханням надати десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів уже…