Вересень, жовтень і листопад: які українські назви мають осінні місяці

Під звуки першого опалого листя і з глибокими знаннями з української мови відкриваємо для себе нову пору року. Отже, шукаймо таємниці значень осінніх місяців та їхні народні найменування.

Вересень — назва зародилася на Поліссі, адже саме в цьому регіоні на початку осені розцвітає верес – цінна медоносна рослина, рожево-бузкові квіти якої вкривають піщані пагорби, торф’яники та соснові бори.

Ще наші предки цей місяць іменували «ревуном» — маємо відсилання до часу, коли в оленів і лосів починається період шлюбування і всюди в лісах чуються звуки їхнього реву.

Також зустрічаємо назву «зарев», ймовірно, це асоціація з жовтим кольором, наші предки помічали першу заграву пожовклого листя на деревах.

На Русі ще побутувало найменування «хмурень», адже після сонячного літа дні ставали все коротшими, а погода більш похмурою, дощовою.

У певних куточках України можемо почути «сівень» або «маїк» — це вказівка на види польових робіт: масова сівба збіжжя і «маяння» (тобто схід) озимини.

На Поліссі побутує назва «бабине літо». Раніше жінки протягом усього літа тяжко працювали й лише після закінчення збирання врожаю, тобто у вересні, могли перепочити.

Інколи можемо ще почути варіант покрійник — це вказівка на природні особливості періоду: листя вже рясно покриває землю. Не дарма кажуть, що з вересня листя на дереві не тримається.

Як назви має жовтень

Жовтень — значення назви місяця доволі відкрите. Вона вказує на час жовтіння листя. Таке найменування зафіксували ще в період Руси-України. Але на цій асоціації народ не обмежився:

• грязень/грязнік/брудень (через постійні дощі в жовтні часто бувало багато бруду на дорогах, подвір’ях);

• листопадник (від падіння листя)

• зазимник (час, коли вже землю огортають перші приморозки);

• весільник (назва пов’язана з обрядовими дійствами, після закінчення польових робіт хлопці часто засилали старостів до вподобаних ними дівчат, а потім усюди, особливо по селах, лунав святковий гамір весілля);

• максимально колоритна назва паздерник утворилася від слова паздер, тобто костриця. У жовтні переробляли льон, коноплі, від волокон відділяли кострицю — внутрішню здерев’янілу тверду неволокнисту частину стебла.

Як в Україні називають листопад

Листопад — назва прийшла із західноукраїнських земель. Звертаємо увагу: наголос падає на останній склад, жодного листОпада в українській мові немає. Правильну вимову допоможе запам’ятати доволі відкрите походження слова: місяць, коли листя падає, тому листопАд. Ще дуже часто побутує найменування листопадець чи падолист, на друге нерідко натрапляємо в художній літературі.

Натомість на сході України у цей період дерева вже безлисті й настають справжні холоди, тому зустрічаємо найменування грудень, грудний або грудкотрус — асоціація з купами замерзлої землі зі снігом. Не потрібно дивуватися певним зміщенням назв, наші предки суворо орієнтувалися на погодні явища.

Ще є менш поширені варіанти:
– листогній (відсилання до гниття опалого листя)
– полузимок (натяк, що майже настала зима)
– братчини (назва доволі довго побутувала на Поліссі та мала глибокий сакральний зміст. Вона посилалася на гуртівні обрядодійства, що наші предки влаштовували в кінці осені).

Отже, нехай ваша осінь пройде в компанії української книги й теплого чаю. І не забуваймо боротися за існування рідного слова й обов’язково поборемо… все вороже!

Автор: Ірина Коваленко.