Верещук вважає результат на місцевих виборах «жовтою карткою» для партії. Її роботу блокували «свої»

Про це вона розповіла в інтерв’ю «Лівому берегу».

«Я розуміла, що будуть стріляти у спину свої. Що буде чорний піар. Так і сталося», – говорить Ірина Верещук, резюмуючи свою «київську історію». Й додає: «Як сказав один політтехнолог: коли ти намагалася відірватись від землі, на тебе падала стеля – рейтинг «СН», який падав на очах».

«Суспільство, яке не толерує корупцію, суспільство, яке чекало від нас реальних змін, не відчуло їх за той термін, що ми перебуваємо при владі. Тут не йдеться лише про Ірину Верещук або про якогось окремого кандидата від «Слуги народу», йдеться в цілому про оцінку нашої роботи», — заявила нардеп.

За словами Верещук, виборець «СН» не прийшов на дільниці, а це теж, вважає вона, форма протесту. В той же час, додає, опозиційні партії змогли мобілізувати протестний електорат.

«Я вважаю, що зараз йде період очищення. Називаю це політичним «чистилищем». В собі і в «Слузі народу» ми маємо розібратися, чи дійсно є гідні того авансу, який давала нам Україна і українці […] Місцеві вибори – це не те саме, що парламентські. Там голосують інакше – за лідерів громад, не за партійні бренди. Але якщо ти – партія влади, муситимеш відповідати і за те, чого не зробив на центральному рівні. Тут якраз бренд має значення. Так і сталося», — вважає Верещук.

Також Верещук розповіла, яких людей вона привела в Київраду: “Яких зусиль мені вартувало те, щоб не дати пройти до Київради людям, яких пропонував пан Тищенко (керівник місцевого осередку «Слуги народу» в Києві, – С.К.). І відкрити двері, наприклад, Ані Маляр, Жені Кулебі, Ксенії Семеновій. Для нормальних людей, які готові працювати і вкладатися в роботу. На жаль, це не дуже спрацювало (…) Я розраховувала, що ми наберемо не менше 10% і що перші номери окружних списків – та ж Аня Маляр, Тарас Мельничук – пройдуть. Прекрасні люди. Але їм не вистачило буквально по 60 голосів. По списку пройшли Женя Кулеба, Юра Федоренко, Зантарая, Присяжнюк та інші. Усього 12 людей. Це хороші люди. Вони працюватимуть. На жаль, вони не будуть на перших ролях”, – додала депутат.

Були також особи, яких вона не допустила в список партії: “Так званий “заміновувач Олександрівської лікарні”, його помічник Гончаров (в квітні надійшло повідомлення про “замінування” Олександрівської лікарні, де лікуються хворі на ковід. Серед можливих “мінерів” називалося ім’я помічника Миколи Тищенка Руслана Гончарова, – Ред.) Насправді там була купа прізвищ, за якими навіть не треба було робити окремих довідок, шукати компромату – все як на долоні (…). Перший список Тищенко приніс, ще коли готувався стати кандидатом в мери від «Слуги народу», до праймеріз. Сформував одноосібно, як голова київського осередку. Це викликало шалене обурення у наших мажоритарників. Шалений спротив буквально до саботажу. Мажоритарники були дуже корисні кампанії – вони знайомі з проблемами районів, з проблемами містян. Але фактично вони відмовилися мати справи з київським осередком і брати участь у кампанії, пасивно спостерігаючи, чим усе завершиться. Тому я одразу зустрілася з такою стіною готового списку”.

Чорний піар Верещук влаштовували “свої” ж: “Я розуміла, що будуть стріляти у спину свої. Що буде чорний піар. Так і сталося. Я знала, що ніхто мені не подарує перемоги на праймеріз. Що ті, хто називають себе колегами, насправді налаштовані антагоністично”.

Верещук не змогла налагодити роботу з Миколою Тищенком, керівником партійного осередку в Києві: “Я вважаю своєю недоробкою те, що не змогла переконати президента і людей, від яких це залежало, що з паном Тищенком у нас не вийде сформувати команду. Я говорила про це президентові, але було обмаль часу і складний період – коронавірус, карантин, купа проблем. Рішення прийняли буквально з коліс. Ми довго тягнули з праймеріз. Всі уже штаби розгорнули, а ми ще приймали рішення, хто буде кандидувати. Не можна мати кілька центрів прийняття рішень. (…) По-перше, деструктив полягав у тому, і я уже говорила про це публічно, що я не могла зрозуміти, що робить у нас в штабі пані Шлапак. Людина балотується від «Батьківщини», є нашою конкуренткою, але при цьому, умовно, керує в нашому штабі. Коли до мене дійшли чутки про це, я запитала, що ця людина робить у штабі”.

Закон про столицю справді розділить повноваження мера та голови КМДА, але за словами Верещук, у мера буде більше повноважень, ніж є зараз: “Насправді цей закон якраз передає повноваження щодо виконавчої гілки влади міському голові. Він стає повноправним міським головою. А голова КМДА залишається так званим весільним генералом, який лише здійснює загальний нагляд за дотриманням Конституції, законів. Ключове питання інше – конфлікт інтересів. Проект закону передбачає: якщо ти є депутатом Київради, не можеш при цьому бути керівником комунального підприємства, на кшталт “Київміськбуду” чи “Київзеленбуду”, чи головою управління, відділу тощо. Доведеться обирати. Бо ми маємо парадоксальну ситуацію, коли депутат приймає бюджет, затверджує його розподіл, а потім сам його і виконує, і контролює виконання. Це ж неймовірно”.

Відмітимо, глава партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко після оголошення результатів місцевих виборів заявив, що політсила завела в обласні та районні ради найбільше депутатів серед усіх партій. Він говорив про близько 6 100 депутатів місцевих рад і 223 голів. Такий результат називає «великим успіхом», хоча «партія молода».

Фото: СН