Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує доступ до даних про нерухомість. Його критикують активісти

Відповідний законопроєкт № 11533 під час голосування в цілому підтримав 231 депутат, як повідомив Ярослав Железняк.

Цей законопроєкт спричинив хвилю обговорень після реєстрації минулого року. Народний депутат Ігор Фріс, який є одним з ініціаторів документа, стверджував, що завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані підприємства.

Він наполягав на обмеженні такої інформації, адже, мовляв, «ми вразливі, коли ми публічні». За словами Фріса, депутати подали такий законопроєкт на прохання самих оборонних підприємств, «щоб по них не прилітало».

Низка міністерств минулого року надіслали свої оцінки законопроєкту та стверджували, що загалом не проти такого убезпечення підприємств. Однак Мінцифри, Комітет Верховної Ради з антикорупційної політики, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та омбудсмен Дмитро Лубінець висловили занепокоєння, що закон передбачає непропорційне обмеження даних.

Вони відзначали, що в документі пропонувалося обмежити доступ до даних про місцерозташування об’єктів нерухомого майна всіх зареєстрованих прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень, а не лише об’єктів «оборонки».

В антикорупційному комітеті Ради це назвали надмірним, непропорційним і таким, що суперечить суспільному інтересу. Там вважають, що для захисту підприємств вистачило дозволити їм вказувати адресою місцерозташування будь-яку адресу, за якою забезпечується зв’язок, а також не зобов’язувати їх вносити «збройові» види діяльності в держреєстр.

Фундація DEJURE вважає, що через такі зміни корупціонери «почнуть переписувати своє майно на юросіб, і суспільство не дізнається, де схована чергова “вілла судді“ чи “дача прокурора“».

«Законопроєкт також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії — зʼясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юрособі, буде складно. Але цей закон як полегшить життя корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості», — заявили в «Центрі протидії корупції».

Наразі незрозуміло, які зауваження щодо законопроєкту були враховані перед голосуванням. Фундація DEJURE у червні зазначала, що на засіданні парламентського комітету депутати «подекуди дослухалися до критики, проте не до кінця».

Народна депутатка Ірина Геращенко пише, що обмеження даних охоплює:

• технічну інформацію у патентах, авторських правах та Prozorro;
• судові рішення, що розкривають логістику, специфікації чи контрагентів;
• координати об’єктів, кадастрові номери, адреси виробничих майданчиків.

Дмитро Разумков стверджує, що комітет суттєво змінив документ під час його доопрацювання і деякі норми дають уряду занадто широкі повноваження в питанні доступу до реєстрів.

«Наприклад, надання права Кабміну визначати правоохоронний орган, що матиме “ексклюзивний“ доступ до Реєстру, є втручанням у діяльність правоохоронних органів та обмеженням їхніх повноважень, визначених законом. Це створює ризики зловживань», — написав він.

Автор законопроєкту – нардеп від Слуги Народу Ігор Фріс є фігурантом розслідування BIHUS.Info – журналісти знайшли численне майно на фірмах, записаних на родичів Фріса.