Відкриття погруддя Мазепи в Києво-Печерській лаврі: яку позицію висловили в Інституті, Мінкульті та самій Лаврі

Відкриття погруддя гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври є «надзвичайно сильним рішенням» і важливим кроком у відновленні історичної пам’яті, заявив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

За словами Алфьорова, ще донедавна Лавра була місцем, де панували російські історичні наративи.

«Ще нещодавно Лавра була центром російського світу-ідеології, де Мазепа був зрадником та проклятим… Це надзвичайно сильне рішення! Допомогу в реалізації якого я поставив собі за мету з перших днів перебування на посаді Голови Українського інституту національної пам’яті», – зазначив він.

Алфьоров також повідомив, що авторами погруддя стали скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук, історичними консультантами – Ольга Ковалевська та Олександр Алфьоров, архітектором – Віктор Юрків.

Що кажуть у Лаврі

Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що саме завдяки меценатству Івана Мазепи був сформований архітектурний ансамбль святині.

«Століттями Росія намагалася позбавити українців власної пам’яті: викреслити Мазепу з історії, таврувати його як “зрадника”, привласнити його спадщину й нав’язати чуже бачення минулого… Києво-Печерську лавру неможливо уявити без гетьмана Івана Мазепи», – заявив Остапенко.

Він також повідомив, що 14 липня пам’ятний знак урочисто освятять під егідою митрополита Епіфанія. Крім того, директор Лаври нагадав про підписання указу щодо відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври та початку підготовки до її 1000-річчя.

Позиція Мінкульту

Міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що Росія століттями намагалася спотворити образ гетьмана та нав’язати українцям чуже бачення власної історії.

«Місце, де колись впав символ імперії, займе людина, яка стала одним із символів українського державотворення. У цьому є сильний історичний сенс», – наголосила Бережна, коментуючи плани встановити пам’ятник Івану Мазепі на місці колишнього пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві.

Чому Івана Мазепу в Росії називають «зрадником»

Після відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі знову загострилися дискусії навколо його постаті. В Україні гетьмана вважають одним із творців державності, тоді як російська історіографія століттями формувала протилежний образ.

Російська історіографія традиційно називає Івана Мазепу «зрадником», оскільки у 1708 році під час Північної війни він перейшов на бік шведського короля Карла XII, розірвавши союз із російським царем Петром І.

Після цього за наказом Петра І Російська православна церква оголосила Мазепі анафему. Водночас Росія протягом століть використовувала термін «мазепинство» як політичне тавро для українців, які виступали за незалежність від Москви.

В українській історіографії події оцінюють інакше. Історики зазначають, що Петро І послідовно обмежував автономію Гетьманщини, звужував права козацтва та дедалі сильніше підпорядковував українські землі Російській державі.

Саме тому союз Івана Мазепи зі Швецією розглядають як спробу звільнити Україну від влади Москви та створити незалежну державу під протекторатом шведської корони. За тогочасними європейськими політичними нормами васал мав право розірвати союз із монархом, якщо той порушував свої зобов’язання.

Окрім військової та політичної діяльності, Іван Мазепа відомий як один із найбільших меценатів свого часу. За 22 роки правління він фінансував розвиток Києво-Могилянської академії, будівництво десятків храмів і став одним із засновників архітектурного стилю, який отримав назву «мазепинське бароко».

Саме тому в Україні Івана Мазепу вважають державним діячем, який поставив інтереси української держави та народу вище за лояльність до Російської імперії.