Вінниця та Чернігів віддають найбільшу частку бюджетів на оборону, а громади досі чекають на закон, — «Чесно»

Вінниця, Чернігів та Хмельницький стали лідерами серед обласних центрів за часткою міського бюджету, спрямованою на потреби Сил оборони у 2025 році, йдеться у дослідженні руху «Чесно».

Водночас громади по всій країні досі фактично фінансують армію в умовах правової невизначеності, оскільки закон, який мав урегулювати ці видатки, з літа 2024 року очікує на підпис президента.

Лідером за відсотком видатків стала Вінниця: місто спрямувало на оборону 17,6% бюджету, або 1,49 млрд грн із загальних 8,4 млрд грн.

«Вінниця стала лідером за відсотком фактично виділених з міського бюджету коштів на потреби війська — 17,6% загальних видатків», — зазначають у «Чесно».

Окрім субвенцій державному бюджету, місто здійснювало прямі закупівлі майна для ЗСУ, Нацгвардії та добровольчих формувань, а також придбало військових облігацій на 350 млн грн.

Друге місце посів Чернігів, який виділив понад 700 млн грн, або 14,5% свого бюджету.

Третім став Хмельницький — 774 млн грн, що становить 13,2% річного бюджету. Окремо місто спрямувало 16,4 млн грн на програму грантової підтримки інноваційних проєктів для підвищення обороноздатності.

Київ, попри найбільший бюджет в Україні — 116,2 млрд грн, опинився лише на четвертій позиції за часткою видатків, спрямувавши на оборону 11,87%.

Втім, у абсолютних цифрах саме столиця залишається безумовним лідером: у 2025 році Київ виділив на армію 13,8 млрд грн.

Основна частина цих коштів — 12,2 млрд грн — припала на цільову програму «Захисник Києва». Ще 1,5 млрд грн спрямували на соціальні виплати військовослужбовцям та їхнім родинам.

Серед інших великих міст Дніпро витратив на оборону 6,01% бюджету, Львів — 4,9%, Запоріжжя — 4%, тоді як Харків, Миколаїв і Херсон спрямували менше 1%.

У «Чесно» пояснюють, що менший відсоток у прифронтових міст пояснюється значними витратами на відновлення житла, укриття та інфраструктури після обстрілів.

Окремо дослідження звертає увагу на те, що міста все частіше не лише переказують субвенції, а й напряму закуповують техніку для військових — дрони, квадрокоптери, FPV-системи, тепловізори, зарядні станції та засоби зв’язку.

Наприклад, Дніпро витратив понад 66 млн грн на закупівлю БПЛА та іншого обладнання, а Рівне — понад 195 млн грн лише на квадрокоптери цивільного призначення.

Юридична невизначеність

При цьому головною проблемою залишається юридична невизначеність.

«Громади балансують між дозволеними шляхами допомоги війську та ризиком бути притягнутими до адміністративної чи кримінальної відповідальності за нецільове використання коштів», — наголошує «Чесно».

Річ у тім, що Бюджетний кодекс формально забороняє містам планувати видатки, які не належать до їхніх повноважень, а оборона є прямою функцією державного бюджету.

Саме тому місцеві ради змушені працювати через субвенції, військові облігації або прямі закупівлі «на свій страх і ризик».

Законопроєкт №9559-д, який мав легалізувати такі витрати, Верховна Рада ухвалила ще у 2024 році, однак він досі не підписаний президентом.