Внутрішній занепад тренера гри в теніс. 1 січня у прокат виходить німецька психологічна драма «Острови»

Головний герой фільму – колись багатообіцяючий гравець в теніс, який втратив свій шанс. Тепер він заробляє на життя тим, що вчить грі в теніс гостей курорту на одному з Канарських островів. Здається, він давно вже застряг у нескінченому літі готельного життя, наповненому алкоголем і випадковими зв’язками. Аж поки до готелю не прибуває загадкова туристка Анна – зв’язок з цією одруженою жінкою здається йому шансом на перезавантаження, однак дуже швидко стає зрозумілим, що він потрапив у нову, ще більш небезпечну пастку.

Головні ролі у фільм зіграли міжнародні зірки Сем Райлі (“Контроль”, “Небезпечний елемент”, “На дорозі”, франшиза “Чаклунка”), Стейсі Мартін (“Німфоманка”, “Молодий Годар”, “Бруталіст”) та Джек Фартінґ (“Спенсер: Таємниця принцеси Діани”, “Незнайома дочка”).

Режисером і сценаристом фільму виступив німець Ян-Оле Ґерстер, українській аудиторії відомий за трагікомедією Oh Boy з Томом Шиллінгом в головній ролі, яку він особисто презентував на Одеському міжнародному кінофестивалі у 2013 році.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,4 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 96% схвалення від критиків. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 77 зі 100 балів, що відповідає характеристиці “в цілому позитивні відгуки”.

Кінокритики сходяться на думці, що «Islands» — це не стільки класичний кримінальний трилер, скільки психологічна драма з елементами напруги, яка досліджує внутрішній занепад людини на тлі зовнішнього «раю».

Deadline у своїй рецензії називає фільм «повільним горінням» і підкреслює, що режисер Ян-Оле Ґерстер створив історію про тенісного тренера Тома (Сем Райлі), який живе на Канарських островах у замкненому циклі буденності. Критики відзначають, що стрічка показує «рай як пастку», де сонце і відпочинок приховують внутрішній занепад героя.

The Guardian пише, що «Islands» — це «драма про втрату сенсу», яка використовує кримінальні елементи лише як тло для дослідження психологічного стану персонажів. Видання відзначає сильну гру Стейсі Мартін, яка додає фільму емоційної глибини.

Variety підкреслює, що стрічка «балансує між трилером і медитативною драмою», і саме ця подвійність робить її цікавою для фестивальної аудиторії. Критики наголошують на візуальній роботі оператора, яка створює відчуття ізоляції та напруги.

Hollywood Reporter звертає увагу на те, що «Islands» може бути неправильно сприйнятий як класичний кримінальний трилер, тоді як насправді це «екзистенційна історія про людину, яка втратила орієнтири».

IndieWire називає фільм «повільним, але винагороджуючим», зазначаючи, що він більше про внутрішні конфлікти, ніж про зовнішню дію.

Screen Daily відзначає, що «Islands» має «сильний фестивальний потенціал», адже поєднує жанрові елементи з авторським підходом.

Los Angeles Times пише, що стрічка «змушує глядача відчувати монотонність життя героя», і саме ця монотонність стає ключем до розуміння його психологічного стану.

Rolling Stone називає «Islands» «історією про людину, яка поступово занурюється у власну порожнечу», і підкреслює, що фільм працює як метафора сучасної самотності.

Film-Rezensionen.de підкреслює, що «Islands» — це «історія про фіксацію та залежність», яка показує, як герой поступово втрачає контроль над власним життям, зустрівши сім’ю Магуайр.