У 2026 році українці святкують Водохреща (Хрещення Господнє, або Йордан) за новим церковним календарем. Замість традиційної дати 19 січня, яка зберігалася протягом століть, останні три роки свято припадає на 6 січня. Це стало наслідком переходу більшості православних громад України на новий календарний стиль, що наблизив церковні свята до загальноприйнятих у світі дат.
Водохреща є третім великим святом різдвяно-новорічного циклу після Різдва Христового та Собору Пресвятої Богородиці. Воно присвячене хрещенню Ісуса Христа у річці Йордан, коли, за Євангелієм, світ уперше сприйняв повноту Пресвятої Трійці: Бог-Отець промовив з небес, Син Божий прийняв хрещення від Івана Хрестителя, а Святий Дух явився у вигляді голуба.
Цей день символізує духовне оновлення та очищення водою, що стало головною традицією свята.
Водосвяття. У храмах та на природних водоймах священики освячують воду, яка вважається цілющою та зберігається в домівках протягом року.
Святкові обряди. У багатьох регіонах збереглися народні традиції — освячення домівок, господарства, співи та колядки, що завершують різдвяний цикл.
У цей день не рекомендується сваритися, займатися важкою фізичною працею чи вживати алкоголь. Вважається, що освячена вода має особливу силу, тому її використовують для лікування, благословення та захисту оселі.
Вважалось, що занурення у крижану воду на Водохреще символізує очищення від гріхів та оновлення тіла й духу. Цей звичай насправді не має давніх коренів. ПЦУ пояснює: купання в ополонках на Водохреще не є також українською церковною традицією і не має богословського сенсу.
У ПЦУ наголошують, що занурення у крижану воду не є частиною богослужбових приписів і не має стосунку до «змивання гріхів». Гріх — це внутрішня хвороба душі, яка лікується через покаяння та Таїнства Церкви, а не фізичні дії.
Священники звершують Чин освячення води на відкритих водоймах у день Богоявлення, але це робиться для освячення самої води як святині (агіасми), а не для купання.
У ПЦУ підкреслюють, що традиція пірнати в ополонку сформувалася пізніше, переважно у російському культурному середовищі, і не має коріння в українських церковних обрядах.
В українському суспільстві купання в ополонках часто сприймається як «обов’язковий елемент» святкування Водохреща. Багато людей вважають, що це спосіб «очиститися» чи отримати особливе благословення. Проте Церква вже не перший рік чітко наголошує: це народний звичай, а не церковна традиція.
ПЦУ також звертає увагу, що під час таких купань люди нерідко «підігріваються» алкоголем, що суперечить духовному сенсу свята. Лікарі додають, що занурення у крижану воду може бути небезпечним для здоров’я, особливо для людей із серцево-судинними проблемами.
Купання в ополонках на Водохреща — це народний звичай, який виник у російському культурному контексті, але не є частиною української церковної традиції. Православна Церква України закликає не ототожнювати його з духовним очищенням чи обов’язковим елементом святкування.
Комітет постійних представників урядових делегацій держав-членів при Європейському Союзі (COREPER) завершив узгодження 21-го пакету санкцій…
В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на енергетичні послуги, і вони залишатимуться замороженими…
Державний секретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров провели зустріч у…
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов провів зустріч із послом США при НАТО Метью Вітакером,…
У Києві розгорнули масштабну програму модернізації теплової інфраструктури для забезпечення стабільного теплопостачання в умовах загрози…
У зоні відчуження з'явилося на світ лоша коня Пржевальського — рідкісного виду, який успішно відновлює…