Categories: Без рубрики

Вписуються у політику Путіна. Дуда розкритикував наміри блокувати вступ України до ЄС через Волинську трагедію

Президент Польщі Анджей Дуда розкритикував заяви міністрів країни, які заявляли, що Україна нібито не вступить до ЄС без "Волинського питання". Він назвав цю позицію такою, що вписується у політику російського диктатора Володимира Путіна.

KYIV, UKRAINE - AUGUST 24: Andrzej Duda, President of Poland, takes part in a joint briefing on the 33rd anniversary of the independence of Ukraine on August 24, 2024 in Kyiv, Ukraine. On August 24, Ukraine celebrates its 1991 declaration of independence from the USSR. For security reasons, no large mass events were held in Kyiv on this day, except some solemn activities. (Photo by Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images)

Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда, пише видання Rzeczpospolita.

Я хотів би знати, що конкретно мають на увазі міністри, прем’єр-міністри, коли роблять такі заяви. Це складні питання, в тому числі й для самих українців, які треба враховувати, які роками замовчувалися.

Він розповів, що насправді діє таким чином, щоб не створювати напруги у відносинах між Варшавою та Києвом. Однак Дуда обговорював усі складні теми з президентом України Володимиром Зеленським. Найкращим прикладом того, що Україна пішла назустріч, була присутність президента в Луцьку, в річницю Волинської трагедії.

“В інтересах України також знайти порозуміння з нами з усіх складних питань, у тому числі історичних. Пам’ятаймо, що українці мають дуже багато проблем, пов’язаних з минулим Другої світової війни”, – додав Дуда.

Нагадаємо, 13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна має провести ексгумацію жертв Волинської трагедії. Тоді він сказав, що інакше Польща “буде змушена вжити більш жорстких заходів щодо України”.

Що відомо про Волинську трагедію

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців.

Встановлено імена близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.

Український інститут національної пам’яті також писав, що соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки підігрівали й нацистські та комуністичні тоталітарні режими, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.