Все про весняне рівнодення 2025. Астрономічне значення та українські традиції святкування

Як пояснює CNN, термін “рівнодення” походить від латинського слова “equinoxium”, що означає “рівність дня і ночі”. Це час року, коли тривалість дня і ночі майже однакова в обох півкулях – Північній і Південній, зазначає National Geographic.

Чим далі від екватора, тим довшою стає світлова частина доби. Науковці пояснюють, що майже однакова тривалість дня і ночі в рівнодення пов’язана з тим, що початок дня фіксується за появою краю сонячного диска над горизонтом, а не його центру.

Астрономічне значення

Через великий кутовий діаметр Сонця та рефракцію (заломлення світла в атмосфері, яке створює уявне зміщення небесного тіла) тривалість дня в рівнодення завжди трохи перевищує 12 годин, водночас ніч відповідно трохи коротша. Завдяки рефракції Сонце стає видимим над горизонтом навіть тоді, коли його положення ще нижче за нього.

Рівнодення бувають двічі на рік – весняне в березні та осіннє у вересні. В ці дні Сонце опиняється просто в зеніті над екватором, де його промені падають перпендикулярно до поверхні Землі. В Північній і Південній півкулях промені падають під однаково меншими кутами. Через це на всій планеті, крім полюсів, день і ніч тривають по 12 годин. Лише під час весняного та осіннього рівнодення Сонце сходить точно на сході й заходить точно на заході. В ці дні, якщо стати на екваторі, можна побачити, як Сонце проходить просто над головою.

Культурне та історичне значення

День весняного рівнодення відзначався багатьма культурами протягом історії як символ нового початку, відродження природи та рівноваги. Декілька прикладів:

• Навруз. Традиційний Новий рік у багатьох країнах Близького Сходу та Центральної Азії. Він символізує оновлення природи й життя.
• Остарія. У кельтській та язичницькій традиції цей день відзначається як свято родючості та рівноваги між світлом і темрявою.
• Японія. У Японії цей день відомий як Шунбун но хі, державне свято, коли люди вшановують предків і висловлюють подяку природі.

Екологічний і науковий аспект

Весняне рівнодення позначає початок більш тривалих днів у північній півкулі, що є важливим для сільського господарства та екологічних циклів.

Воно також є точкою відліку для багатьох календарів і систем вимірювання часу.

Весняне рівнодення і українські традиції

У традиційному українському світогляді Весняне рівнодення символізувало відродження природи, перехід від зимового спокою до весняного пробудження. Цей день сприймався як початок нового циклу життя, що супроводжувався обрядовими діями та народними звичаями.

Обряди та звичаї

Веснянки та гаївки. У період рівнодення українці починали співати веснянки та гаївки. Ці пісні символізували пробудження природи та заклик весни. Їх виконували молоді люди, зокрема дівчата, водячи хороводи біля річок або на галявинах.

Пробудження землі. У багатьох регіонах існував звичай “будити” землю — стукати палицями по землі або голосно закликати весну. Це був символічний акт, який підкреслював єдність людини з природою.

Очищення. Люди часто спалювали залишки старого врожаю чи сухі трави, очищуючи землю для весняних робіт. Вогонь у цей період мав очищувальне значення.

Підготовка до посіву. День рівнодення був важливим для селян, адже символізував час для початку весняних польових робіт. Уважно спостерігали за погодою і вважали, що в цей час закладалася основа для доброго врожаю.

Культ Сонця. Українці здавна вшановували Сонце як джерело життя. Весняне рівнодення уособлювало повернення світла та тепла, яке мало великий вплив на життя сільських громад.

Символіка

Весняне рівнодення в українській культурі асоціювалося з рівновагою та гармонією. Рівність дня й ночі уособлювала ідею балансу між силами природи, а пробудження природи нагадувало про оновлення та циклічність життя.