Винищувач F-35 вперше почав використовувати штучний інтелект для ідентифікації цілей

Про це повідомила компанія Lockheed Martin, яка є розробником літака.

За даними виробника, експериментальна версія програмного забезпечення продемонструвала здатність пришвидшувати обробку даних із сенсорів та допомагати пілоту оперативніше ухвалювати рішення в умовах сучасного повітряного бою.

Сучасні повітряні зіткнення дедалі рідше відбуваються на близькій дистанції, коли пілоти можуть візуально розпізнати противника. Більшість бойових сценаріїв розгортається поза межами прямої видимості, на великій відстані, де вирішальну роль відіграють радари, інфрачервоні системи спостереження, засоби радіоелектронної розвідки та обміну даними між літаками. У таких умовах навантаження на пілота суттєво зростає, адже йому необхідно не лише керувати літаком, а й аналізувати значні масиви інформації з різних джерел.

Інтегроване програмне забезпечення на основі штучного інтелекту покликане спростити цей процес. Алгоритми здатні узагальнювати дані з кількох сенсорів, формувати єдину картину поля бою та відфільтровувати зайві сигнали. За словами представників Lockheed Martin, оновлена тестова конфігурація F-35 може забезпечити швидші та точніші оперативні рішення, оскільки система допомагає пілоту зосередитися на тактичному виборі, а не на розшифруванні сирих даних із датчиків.

F-35 уже сьогодні вважається одним із найбільш технологічно насичених літаків у світі. Його концепція передбачає так звану «злиту картину» бою, коли інформація з різних сенсорів автоматично об’єднується в інтерфейсі пілота. Використання штучного інтелекту є логічним продовженням цієї еволюції, оскільки дозволяє перейти від простої інтеграції даних до їх інтелектуальної інтерпретації.

Втім, розвиток військового штучного інтелекту супроводжується й серйозними застереженнями. У звітах аналітичних центрів за 2025 рік зверталася увага на те, що військові алгоритми, подібно до цивільних моделей ШІ, можуть допускати помилки або так звані «галюцинації» — формувати хибні висновки на основі неповних чи неточних даних. Особливу складність становить обмеженість достовірних навчальних наборів даних. Супротивники зазвичай приховують реальні характеристики своїх літаків, систем радіоелектронної боротьби та тактичних можливостей, що ускладнює створення повністю надійних моделей для розпізнавання цілей.

Експерти зазначають, що навіть незначна похибка в умовах реального бою може мати критичні наслідки, особливо якщо йдеться про ідентифікацію «свій — чужий». Саме тому наразі принцип «людина в контурі управління» залишається незмінним: остаточне рішення про застосування озброєння ухвалює пілот. Штучний інтелект виконує допоміжну роль, пропонуючи варіанти оцінки ситуації та підвищуючи швидкість реакції.

Разом із тим військові аналітики не виключають, що подальше зростання швидкості обробки інформації може поставити під сумнів можливість людини встигати за машиною. У високотехнологічних конфліктах майбутнього, де рахунок іде на частки секунди, навіть мінімальна затримка може визначити результат бою. Це породжує дискусію про межі автономності бойових систем та етичні аспекти делегування частини рішень алгоритмам.

Перший досвід застосування штучного інтелекту на F-35 свідчить про те, що військова авіація входить у нову фазу розвитку, де програмне забезпечення та алгоритми стають не менш важливими, ніж двигуни чи ракети. Однак остаточна ефективність таких рішень залежатиме від якості даних, надійності систем і здатності зберігати баланс між технологічною швидкістю та людським контролем.