Варвара Ханенко — дочка відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера Ніколи Артемовича Терещенка.
7 травня виповнилося 100 років з дня смерті Варвари Ханенко — засновниці Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві. Прес-служба закладу публікує уривок біографії Ханенко з книги «Це також зробила вона», («Видавництво», 2018 р.).
Ханенко була дочкою відомого українського магната Миколи Терещенка.
“Я померла в Києві 7 травня 1922 року. Я — Варвара Ханенко, донька «цукрового короля». Моєму батькові Николі Терещенку належали величезні плантації буряку й десятки заводів із виробництва цукру. Батько щедро ділився з людьми: будував лікарні, сиротинці, університети, церкви, музеї. «Прагнення до громадської користі» — гасло на нашому родинному гербі. Я народилася й виросла в Глухові. Любила книжки, читала й писала французькою. Мама Пелагея дбала про любов і порозуміння у великій родині” — йдеться в дописі.
Зі своїм чоловіком Ханенко побралася у віці 21 року.
“У липні 1874 року я одружилася з Богданом Ханенком. Мені був двадцять один рік. Наша зустріч стала визначальною. Богдан підкорив розумом і жагучим інтересом до мистецтва. Його мрія про власну колекцію запалила мене. Медовий місяць ми провели в Італії, де купили перші картини для майбутнього зібрання. Які ми були щасливі! Колекція росла з року в рік. Живопис, скульптура, порцеляна, гобелени. Давні ікони. Я відчувала серцем глибоку й щиру віру, якою вони дихали. А ще я дуже любила італійську майоліку — розписну глазуровану кераміку. І українське народне мистецтво” — вказано в біографії.
Богдан Ханенко тривалий час хворів, тому родині доводилося значний час витрачати на лікування.
“Радощі мінилися тривогами. Богдан нездужав: легені, горло. З кожним нападом хвороби ми полишали справи та їхали до моря. А щойно легшало, нас знову охоплював азарт: шукати скарби! Подорожі, аукціони, галереї, щасливі знахідки, неймовірні історії, люди, гроші. І новий дорогоцінний твір вирушав до Києва. Життя вирувало. Люди при наших маєтках потребували турботи. Десь потрібна церква, десь — двокласне училище чи пологовий будинок. Я брала це на себе. У селі Могильному на Поділлі влаштувала любительський театр, в Оленівці на Київщині — школу-майстерню народних ремесел. Я хотіла показати всьому світу самобутнє українське мистецтво! Вироби наших майстринь отримували медалі на виставках, я відкрила крамницю в Лондоні. Але велика війна в Європі перекреслила плани…” — вказано в біографії.
Богдан Ханенко помер, коли його дружині було 64 — навесні 1917 року.
“Я мала встигнути зробити найважливіше — заснувати в Києві музей світового мистецтва. У місті ставало дедалі неспокійніше. На початку 1918 року прийшли більшовики, почалися розстріли й грабежі. Було страшно. Як захистити цей прекрасний дім, тисячі безцінних творів? Німці, які підтримували гетьмана Скоропадського, запропонували забрати колекцію і безпечно виїхати в Німеччину, давали окремий потяг. Але ні. Музей мав постати тут, у Києві. Змагаючи страх і сумніви, я прийняла рішення. У грудні 1918 року надіслала в Українську академію наук лист про передання колекції та будинку. Якщо хтось і зможе вберегти скарби — то це люди науки“.
Вже за місяць Київ опинився під владою більшовиків.
Нагадаємо, перед війною Музей Ханенків отримав ділянку для створення Міжнародного мистецього простору.
Фото: Фейсбук
23 липня в центральній частині Києва запровадять тимчасові обмеження дорожнього руху через проведення охоронних заходів…
Сьогодні голубів у містах часто сприймають як проблему — їх називають брудними птахами, які псують…
Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові знищуватимуть мости або електростанції в Ірані у…
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила ознаки афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з…
Російський диктатор Володимир Путін більше не розглядає сценарій повернення Україні окупованих районів Сумської та Харківської…
Судновласники тимчасово припинили заходи суден за агропродукцією до чорноморських портів України після останніх російських атак…