Взуттєвий антисуржик: що таке пантофлі та як правильно назвати полусапожки

В українській немає слова “обув”, правильно говорити “взуття“, воно походить від дієслова “взувати”, яке має праіндоєвропейський корінь (*eu-/ou- “надягати”) та чи не найпершим витворилося в людській мові. Потім до примітивного дозвукового кореня додали префікс об- (звідси й слово “обувати”), але згодом, замість нього, поширився префікс вз-, що поступово втратив своє первісне значення: літера В залишилася в префіксі, а З відійшла до кореня.

Відповідно усе, що пов’язане зі взуттям, характеризуємо взуттєвим, а не обувний (взуттєвий магазин, взуттєва полиця, щітка для взуття, а не обувна щітка)

Замість калькованого “ботінки”, українець скаже “черевики”. Це невисоке взуття з халявами, які закривають щиколотку чи доходять до початку литки, можуть бути як на шнурках, так і на блискавці. Назва витворилася на основі слова черево, адже спочатку черевики робили з тонкої шкіри, знятої з черева тварини (Сучасна мода пропонує компонувати легкі сукні з масивними черевиками).

Говоримо не “сапожки” чи “сапоги”, а “чоботи”. Цей різновид взуття має доволі високі халявки. Імовірно, назва була запозичена з тюркських мов (У дощову погоду зустрінеш не одну людину в яскравих гумових чоботах).

Солов’їна пропонує, замість “полусапожки”, вживати слово  “полуботки“, у корінь закладаємо лексему “чоботи” (Полуботки на високих підборах уже не актуальні багато сезонів).

Мовознавці радять замінити слово “шльопанці”, що має розмовний відтінок, на “пантофлі“, бо ця лексема тлумачиться як “м’які кімнатні туфлі, що найчастіше не мають закаблуків”. Зауважмо: тотожне значення фіксуємо й у “шльопанців” (Перед поїздкою на море придбаю собі нові пантофлі).

Кажемо не “тапочки”, а “капці“. Найімовірніше, назва прийшла з польської, де “kapeć” – це нижня частина чобота; старий подертий чобіт, “kapcie” – примітивне, старе зношене взуття; хатні туфлі; вид шкарпеток. Або це запозичення з тюркських мов, від слова “kapcak” (qapsaq) – ганчірки для обгортання, зокрема ніг (Кумедні капці – невіддільна частина домашнього затишку).

Ще солов’їною краще не “каблуки”, а “підбори” (Зручні кросівки раптово витіснили елегантне взуття на підборах).

На “задніки” освічений українець скаже “закаблуки“, первинне значення лексеми – “задня частина взуття, що охоплює п’яту” (Постійно носила цю пару взуття неправильно, тепер закаблуки виглядають неохайно).

 

 

 

Оберігаймо українське слово від спотворення і, звісно ж, тримаймо мовний фронт!

Фото: Getty images/КИЇВ24