Як уберегтись від отруєнь і гострих кишкових інфекцій влітку: інструкція КМДА

Влітку ризик заразитися на харчові токсикоінфекції значно зростає. Для них характерна сезонність, адже в теплу пору року температура повітря сприяє активному розмноженню бактерій. Про це нагадала директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.

Вона розповіла, що харчові токсикоінфекції – це гострі хвороби, які виникають внаслідок уживання в їжу продуктів, що містять умовно-патогенні мікроби або їхні токсини. Найчастіше їх зумовлюють ентеротоксичні штами кишкової палички, стафілокока, стрептокока тощо.

Шлях передачі переважно харчовий, адже мікроорганізми зазвичай розмножуються у харчових продуктах, із якими і потрапляють у шлунково-кишковий тракт, викликаючи гостру інтоксикацію організму.

Кишкові інфекції передаються через уживання зараженої їжі та води, через брудні руки, предмети побуту, під час купання у забруднених водоймах. Найчастіше збудники кишкових інфекцій містяться у сирій їжі тваринного походження – м’ясі, яйцях, непастеризованому молоці, морепродуктах та немитих фруктах і овочах. Небезпечними також є кулінарні вироби (зокрема торти, тістечка з кремом), що зберігалися з недотриманням необхідних норм та умов.

«Оскільки інкубаційний період короткий – від кількох годин до однієї доби – захворювання починається раптово. З’являється нудота і блювота, виникають часті рідкі водянисті випорожнення, болі у животі. При вираженій інтоксикації – головний біль, запаморочення, температура 38-39°С, слабкість, зневоднення», – розповіла директорка Департаменту.

Саме зневоднення організму є найнебезпечнішим проявом харчових токсикоінфекцій, тож основною метою в лікуванні є адекватна регідратація.

«Якщо ви помітили у себе або у своєї дитини симптоми харчового отруєння негайно зверніться до лікаря. За потреби він призначить обстеження (аналіз крові, мікроскопічне та бактеріологічне дослідження випорожнень), оцінить стан і вирішить, чи можна проводити лікування в домашніх умовах або потрібна госпіталізація. Не зволікайте – такі отруєння можуть бути вкрай небезпечними і народні методи лікування не допомагають», – наголосила Гінзбург.

Щоб уберегтися від харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій, необхідно дотримуватися досить простих, але ефективних правил, що чітко сформульовані Центром громадського здоров’я МОЗ України як 5 кроків до безпечнішої їжі.

Підтримуйте чистоту:

• мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу;
• мийте руки після відвідування туалету;
• вимийте і продезінфікуйте всі поверхні та кухонне приладдя, які використовуєте для приготування їжі;
• захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

Відокремлюйте сиру їжу від готової:

• відокремлюйте сире м’ясо і морепродукти від інших харчових продуктів;
• для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками;
• зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами.

Ретельно готуйте їжу:

• ретельно просмажуйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, яйця і морепродукти;
• доводьте страви до кипіння, щоб вони готувалися щонайменше за 70°С;
• сік м’яса чи птиці під час приготування має бути прозорим, а не рожевим;
• ретельно підігрівайте приготовану їжу.

Зберігайте їжу при безпечній температурі:

• не залишайте приготовану їжу за кімнатної температури більш ніж на 2 години;
• зберігайте приготовані страви гарячими (60°С) аж до подавання до столу;
• не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику;
• не розморожуйте продукти за кімнатної температури.

Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:

• використовуйте чисту або очищену воду;
• обирайте свіжі та незіпсовані продукти;
• ретельно мийте овочі й фрукти, особливо якщо вживатимете їх сирими;
• не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.

Нагадаємо, що віруси чи бактерії можуть потрапити в харчові продукти на будь-якій стадії шляху від виробництва до столу, тому кожен учасник процесу, від виробника до споживача, відіграє роль у запобіганні зараження їжі.

Фото: Фейсбук