Яка відповідальність передбачена за несплату комуналки?

Із боржників можуть стягнути пеню, а можуть навіть виселити людину з житла.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства юстиції України.

У Мін’юсті нагадали, що всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг, які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. Однак із іншого боку ми, як споживачі цих послуг, маємо обов’язок своєчасно та повною мірою розраховуватися за надані нам послуги. За несплату цих послуг до боржників можуть застосовувати відповідальність у кількох формах:

Стягнення пені:
У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Важливо, що пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності в споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Припинення надання комунальних послуг.
Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість:
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення.
У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника в національній та іноземній валютах, інші цінності, зокрема на кошти на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Цікаво, що якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде більшою ніж 120 тисяч гривень та в разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна.

Насамперед звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. У крайньому разі звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, у якому фактично проживає боржник.

Детальніше про кожен із цих видів відповідальності за несплату послуг ЖКГ, а також про те, які зміни щодо цього внесено на період дії карантину – читайте тут.

Фото: unsplash