Справжні українці не лише вміють смачно готувати борщ, а й знають, як правильно називати різноманітні кулінарні процеси. Тож у рубриці «Перемикай на українську» з опанування мови навчимося цукрувати, оліїти та оцтувати страви, а ще з'ясуємо, чи можна їх солодити.
Red beet soup borscht in ceramic bowl with garlic buns pampushka and dry cured pork belly on rustic table viewed from above. Traditional Ukrainian cuisine
Куховаримо по-українськи. Зазирнемо на кухню словотворення і посмакуємо унікальними лексемами, що допоможуть засмачити наше буденне мовлення.
В українській мові існує низка так званих “кулінарних” дієслів, загальне значення яких – “додавати до страви певного інгредієнта”. Наші предки замість того, щоб банально сказати “додати сіль”, “додати олію”, “додати закваску”, брали за основу назву конкретний інгредієнт і створювали дієслово. Таким чином. мовлення ставало більш стислим і деталізованим.
Сіль – солити, перець – перчити, олія – оліїти (ця лексема закріплена у словнику зі значенням “поливати олією що-небудь; додавати олію до чогось”), масло – маслити або намащувати.
Звертаємо увагу: наголос у слові “маслити” падає на перший склад), цукор – цукрувати, глазур – глазурувати, сало – просалювати, кислота – підкислювати, закваска – заквашувати, шкварки – зашкварювати.
Приклад: 1. Салати зі свіжих овочів краще оліїти, а не надавати перевагу майонезним заправкам.
2. Окремі дієти забороняють маслити каші, щоб зберегти більше корисних вуглеводів.
3. Український борщ любить, аби його щедро зашкварювали – так страва сповна відкриває свій смак.
Якщо у вас викликало подив дієслово “цукрувати”, то не лякайтеся, “солодити” з української мови нікуди не поділося. Річ у тім, що інколи у назві процесу лежить найменування не “продукту”, а смаку.
Крім того, популярне слово “солодити” можемо використати, коли додаємо до страви не лише цукор, а й мед чи варення. Бо лексема походить від праслов’янського *soldъ, тобто «солод, солодощі”, що початково тлумачилося як “щось смачне”.
Також назва кулінарного процесу може утворюватися на основі кольору. Наприклад, у нашій мові побутує дієслово “забілювати”, що означає «заправляти сметаною чи молоком». Усе логічно – страва стає білою.
Однак не від усіх назв продуктів, які ми додаємо в наїдки, сформувалися дієслова. Жир – “жирити” не кажемо. Прянощі – “прянити” теж ні. Оцет, цибуля, часник, кмин, майонез не мають своїх дієслівних відповідників. У такому випадку варто вживати конструкцію “назва процесу + інгредієнт” (додати жиру, посипати кмином, полити оцтом, приправити цибулею, нашпигувати часником, присмачити майонезом). Лишень відчуйте, наскільки багатий словник української кулінарії.
Цікаво, що в інших слов’янських мовах дієслова з відповідними значеннями широко вживані. У польській присмачувати червоним перцем – це paprykować. Чеською приправляти часником буде česnekovat, а поливати оцтом – octovat. Болгари не посипають борошном, а кажуть “обрашнявам”, а серби можуть “мèдити” (підсолоджувати медом) і “шàфранити” (приправляти шафраном). Тому, можливо, й українцям варто увімкнути мовну фантазію та створити нові кулінарні дієслова.
Тож смакуймо українською, ніби запашним борщем, і не забуваймо боротися за існування рідного слова.
Автор: Ірина Коваленко
Президент заявив, що нова роль Михайла Федорова має об’єднати технологічний напрям держави та забезпечити його…
Президент повідомив про зміну керівництва Збройних сил України та анонсував оновлення конфігурації Генерального штабу. Водночас…
Олександра Сирського, ймовірно, звільнено з посади головнокомандувача Збройних сил України.
Слідчі прокуратури Угорщини прийшли без попередження до офісу опозиційної партії «Фідес», де розташовані її сервери,…
Сполучені Штати Америки не дозволять єменським хуситам перекрити навігацію у Червоному морі для Саудівської Аравії.
Єменські хусити попередили судноплавні компанії, що судна, які завантажують або розвантажують вантажі в портах Саудівської…