Якщо США хочуть забезпечити тривалий мир в Україні, вони повинні посилити тиск на Путіна — Bloomberg

Про це пише редакційна колегія Bloomberg.

Білий дім заслуговує на похвалу за пожвавлення дипломатії, спрямованої на припинення війни в Україні. Однак, поспішаючи укласти угоду, його пропозиції занадто часто виглядали так, що їх неможливо було відрізнити від капітуляції на умовах Росії. Якщо США хочуть забезпечити тривалий мир, вони повинні висунути більш переконливу пропозицію — і, що найважливіше, посилити тиск на Владіміра Путіна, щоб він її прийняв.

Згідно з численними повідомленнями, американські перемовники запропонували план припинення вогню, який залишив би Росії де-факто контроль над майже всією українською територією, яку вона зараз контролює. На додаток до землі, Путін отримає значне послаблення санкцій. США також можуть офіційно визнати Крим російським.

Україні дозволили б зберегти армію, але надали б лише нечіткі гарантії безпеки, які забезпечувала б тимчасова коаліція союзників (без участі США). На час нинішньої адміністрації США їй заборонено вступати до НАТО, а решту умов узгоджували б уже після припинення бойових дій.

Попри таку вигідну пропозицію, Путін, здається, не поспішає завершувати своє вторгнення, продовжуючи вимагати всі чотири українські області, які він лише частково контролює. Українські лідери справедливо стверджують, що їм потрібні чіткіші гарантії подальшої військової підтримки США: не обов’язково у вигляді військ на місці, але у вигляді систем ППО, допомоги в кібербезпеці та розвідці, а також гарантійної підтримки для будь-яких миротворчих сил союзників.

Інакше будь-яка пауза, ймовірно, триватиме тільки стільки, скільки Росії знадобиться для відновлення своїх сил. Угода, підписана 1 травня, яка надає США привілейований доступ до українських мінеральних ресурсів, не є її заміною.

“Білому дому слід пам’ятати про дві речі. По-перше, не можна очікувати, що українці просто змиряться з капітуляцією, яка, на їхню думку, лише відкриє шлях до нового наступу. Хоча найближчим часом вони навряд чи зможуть витіснити російські війська, їхня оборона залишається потужною. Україна зараз має найбільшу постійну армію в Європі та виготовляє значну частину озброєння самостійно. Її народ втомився від війни, але не готовий здаватися”, — вважають в газеті.

По-друге, переваги Росії не є такими вирішальними, як здається. За останні три роки її війська просувалися повільно та з величезними втратами. Військова економіка Росії зазнає тиску через високу інфляцію, дефіцит робочої сили, стрімке зростання відсоткових ставок і скорочення іноземних резервів.

Чим довше триває війна, тим більший ризик економічного колапсу та соціальних заворушень всередині Росії. У Путіна є вагомі підстави прагнути укласти угоду — і побоювання щодо американського тиску, якщо він цього не зробить.

“Представники США натякнули, що вони вже запропонували свою остаточну пропозицію і готові “покинути стіл переговорів”, якщо сторони не зможуть досягти угоди. Безумовно, це буде мудрішим варіантом, ніж фінансувати фальшиву угоду, яка винагороджує агресію та веде до майбутніх воєн”, — додають в редакційній колегії.

В газеті вважають, що кращою стратегією, однак, було б дати зрозуміти, що США готові надавати матеріально-технічну допомогу миротворцям на місцях, продовжувати надавати допомогу військовій та оборонній промисловості України, а також підтримувати інтеграцію країни в європейську архітектуру безпеки й, в кінцевому підсумку, членство в Європейському Союзі.

Водночас американські посадовці мають дати Кремлю зрозуміти, що якщо він продовжуватиме ухилятися, США ще більше посилять санкції, включно із вторинними заходами проти покупців російської нафти, а також вживатимуть заходів для зміцнення здатності України до самозахисту.

“Незалежно від того, яку угоду підпише зараз, Путін, ймовірно, продовжуватиме вважати Україну частиною Росії, а свободу українців — загрозою. Тому будь-яка мирна угода повинна включати суттєвий стримуючий фактор проти майбутньої агресії. США повинні його забезпечити”, — підсумувала редакційна колегія.