Яким може бути припинення вогню в Україні: експерти представили план, над яким працювали з 2022 року — NYT

Минулого місяця документ поширили на зустрічі в Женеві між американськими, російськими та українськими експертами із зовнішньої політики, «близькими до своїх урядів».

Як пише NYT, документ представляє один із найповніших шаблонів припинення вогню в Україні.

«Одна з найбільших операцій зі спостереження за припиненням вогню розпочнеться дуже скоро, і поки що ніхто не уявляє, який вигляд це матиме», — зазначив Волтер Кемп, фахівець з європейської безпеки та один з укладачів документа Женевської групи.

У документі пропонується створити буферну зону завширшки щонайменше 10 км, яку патрулюватимуть 5000 цивільних і поліцейських. Для гарантування їхньої безпеки може знадобитися близько 10 тисяч іноземних військовослужбовців. Спостерігачі повідомлятимуть про дотримання режиму припинення вогню і про те, чи відвели Україна і країна-агресор важке озброєння на узгоджену відстань від буферної зони. Місія може діяти на підставі мандата ООН або іншого міжнародного органу.

Укладачі документа пропонують, щоб міжнародні спостерігачі працювали зі спільною комісією, що складається з російських і українських військових. Через таку комісію обидві сторони могли б «притягати одна одну до відповідальності» та домовлятися з таких питань, як звільнення затриманих, розмінування і гуманітарні коридори через буферну зону.

Аналітик з питань Росії з корпорації RAND Семюель Чарап назвав реалізацію режиму припинення вогню в Україні «безпрецедентною і складною проблемою».

Як зазначає NYT, одна з причин — протяжність лінії зіткнення приблизно в п’ять разів довша, ніж демілітаризована зона між КНДР і Південною Кореєю. Ще одна причина — складність та діапазон озброєнь у розпорядженні й Росії, і України.

Чарап вважає, що чіткий моніторинг буде ключовим фактором у тому, чи діятиме перемир’я між РФ та Україною. На його думку, підвищення ймовірності того, що порушення буде зафіксовано, «зменшить стимули для обох сторін перевіряти стійкість перемир’я», а також зменшить імовірність відновлення.

Директор Женевського центру Томас Гремінгер займався моніторингом припинення вогню між РФ і Україною у 2017−2020 роках на посаді генсекретаря Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Він розповів, що незабаром після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зібрав групу експертів із припинення вогню, щоб розробити варіанти того, як зробити майбутнє перемир’я «міцнішим, ніж попереднє». Конфіденційні зустрічі експертів у Женеві почалися навесні 2022 року, пише NYT.

Експертами стали посадовці міжнародних організацій і колишні військові командири з досвідом миротворчої діяльності. Вони попросили не називати їхні імена публічно. Експерти є громадянами України, Росії, США та європейських країн і діяли в «особистій якості», хоча передбачалося, що їх поінформують уряди відповідних країн і після цього вони проведуть для них дебрифінг. За словами Гремінгера, початковою метою зустрічей було «встановити канал зв’язку» з Москвою, також обговорювалися сценарії припинення вогню або мирного врегулювання.

NYT підкреслює, що більшість експертів скептично ставляться до нібито готовності Путіна погодитися на припинення вогню, не кажучи про те, щоб дотримуватися його умов. Російські чиновники майже до самого початку повномасштабного вторгнення стверджували, що не збираються вдиратися в Україну. І жодна моніторингова місія не втримає російського диктатора, якщо той вирішить почати нове вторгнення, пише видання.

Експерт із Росії з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніс Клюге зазначив, що «небезпечно тішити свій розум ілюзією» про неминуче припинення вогню.

«Я не думаю, що Росія погодиться на варіант, за якого Україна залишиться незалежною і суверенною, навіть на території, яку вона контролює», — вважає Клюге.

Раніше повідомлялося, що Україна може піти на часткове припинення вогню з Росією, аби відновити обмін розвідувальними даними та військову допомогу США. Ідеться про відмову від ударів за допомогою безпілотників і далекобійних ракет, а також припинення бойових дій у Чорному морі.