ЄС направить €335 млрд із фонду боротьби з COVID-19 на оборонні витрати — Politico

Про це повідомляє Politico.

У середу Єврокомісія підтвердила, що країни мають час до серпня 2026 року, аби досягти погоджених цілей і отримати до 335 мільярдів євро з Фонду відновлення та стійкості (RRF). Тепер, згідно з новими правилами, фінансування можуть отримати також проєкти, пов’язані з обороною.

У 2021 році Єврокомісія запропонувала країнам-членам, які постраждали від пандемії, пакет допомоги на суму 650 мільярдів євро у вигляді грантів і кредитів. Ці кошти були призначені для боротьби зі зміною клімату, покращення цифровізації та підтримки інших реформ, сприятливих для зростання. Усе фінансувалося за рахунок залучення коштів на рівні ЄС.

Це був розквіт «Зеленого курсу», до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли кліматичні цілі були головним пріоритетом Брюсселя. Законодавство RRF передбачало, що 37% коштів мають бути спрямовані на клімат, 20% — на цифровізацію економіки, а про оборону не йшлося взагалі.

Однак через чотири роки, коли приблизно половина коштів RRF іще не використана, Комісія оголосила, що тепер допустимими до фінансування є й оборонні проєкти — зокрема в межах спільних ініціатив ЄС, таких як програми супутникового зв’язку.

Водночас Комісія закликала уряди й депутатів включити до регламенту Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) положення, яке дозволить країнам використовувати кошти RRF для внесків до оборонного фонду.

«Ці альтернативи можуть допомогти Фонду відновлення забезпечити додаткові важливі результати для спільних європейських пріоритетів — зокрема у сферах безпеки й оборони», — сказав єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, перераховуючи численні шляхи перегляду національних планів.

Ідея полягає в тому, що якщо країна переорієнтує кошти з RRF на внески до таких спільних програм, вона легко зможе їх забезпечити.

На запитання, як саме оборонні інвестиції можуть відповідати цілям фонду щодо клімату й цифровізації, Домбровскіс відповів, що чинні правила не передбачають спеціального режиму для заходів, пов’язаних з обороною. Він додав, що іспанський план уже включає елементи, пов’язані з кібербезпекою, а інші країни інвестували у підготовку до криз.

Однак для країн, які прагнуть перерозподілити кошти, часу дедалі менше. Уряди мають підтвердити досягнення погоджених цілей, щоб отримати виплати — і кілька країн уже відстають від графіка.

Протягом кількох місяців такі країни, як Італія та Іспанія — найбільші бенефіціари RRF, — лобіювали перенесення дедлайну з 2026 року. Але Єврокомісія категорично проти цього, адже продовження терміну передбачало б подовження права Комісії на запозичення коштів на ринках і потребувало б згоди урядів та ратифікації у 20 національних парламентах — з ризиком повного провалу, пояснив один посадовець ЄС.

«Отже, це не лише погана ідея — вона ще й надзвичайно дорога та дуже небезпечна», — зазначив він.

Комісія рекомендує країнам впевнитися, що заплановані інвестиції є реалістичними, або ж замінити їх на те, що можна реально втілити, додав посадовець.

У середу ЄС опублікував перелік варіантів, як країни можуть гарантувати використання коштів — наприклад, шляхом докапіталізації національних промоційних банків або переказу коштів у програму InvestEU для інвестицій ЄС.

Країни також можуть скоригувати свої амбіції — наприклад, якщо уряд не встигає добудувати лікарню, він може завершити принаймні частину об’єкта, а решту — дофінансувати з інших фондів ЄС. Або ж збільшити масштаби вже реалізованих проєктів.

Серед країн із масштабними планами та значними затримками — Румунія, Угорщина та Болгарія. Румунія подала запит на гранти, що дорівнюють 3% її ВВП.

Угорщина  досі не подала жодної заявки на виплату. У її випадку отримання коштів напряму залежить від виконання ключових реформ у сфері верховенства права — зокрема, посилення антикорупційних заходів і забезпечення незалежності судової влади. Будапешт ризикує втратити 10,4 мільярда євро.