ЄС шукає способи компенсувати можливу втрату розвідданих для України у разі припинення обміну США — Politico

Про це повідомляє Politico.

На полях Міжнародного форуму з безпеки в Галіфаксі експерти обговорювали, як країни можуть замінити або доповнити американську розвідку для України. Джеймс Аппатурай, тимчасовий керівник програми оборонних інновацій НАТО DIANA, підкреслив унікальність можливостей США, але зазначив, що сучасні комерційні технології, особливо супутникова розвідка, можуть частково заповнити прогалини.

Як приклад він навів фінську компанію ICEYE, що продає мобільні супутники для розвідки країнам Європи та вже постачає дані в Україну. Водночас він наголосив, що адаптація нових технологій потребує часу та значних витрат, тоді як потреби Києва є терміновими. ICEYE має 5–10 суверенних супутників на орбіті та планує запустити ще 10–15 протягом двох років.

Європейські чиновники відзначили наявність власних систем, зокрема Galileo та Copernicus, але визнали відставання у деяких сферах, зокрема у супутниковому інтернеті Starlink. Альтернативу — систему IRIS² — очікують лише у 2030 році. Тим часом ЄС інтегрує національні ресурси країн-членів для підтримки України.

Канада також заявила про готовність частково компенсувати брак розвідданих: раніше вона надавала Україні знімки RADARSAT-2, які допомагали відстежувати активність на кордоні. Генерал Дженні Каріган, голова канадського генштабу, пояснила, що без американської допомоги виникають прогалини у довготривалій точності ударів, але альтернативні засоби, включно з дронами, можуть частково розв’язувати проблему.

При цьому на форумі не було представників американського військового командування, тож європейські та НАТО-офіційні учасники можуть лише оцінювати серйозність загрози припинення обміну розвідданими.

Нещодавно було оприлюднено американський план із 28 пунктів, спрямований на завершення війни, який розробляли спільно США та Росія. Він передбачає передачу Росії Донеччини, Луганщини, а також окупованих територій Херсонської та Запорізької областей в обмін на гарантії безпеки. Серед інших умов — скорочення Збройних сил України та заборона на вступ до НАТО.

Президент США Дональд Трамп поставив ультиматум, вимагаючи згоди Києва до 27 листопада й погрожуючи погіршенням ситуації у разі відмови. Водночас 22 листопада він уточнив, що документ не є фінальним і може змінюватися.

За даними Politico, у разі відмови Київ ризикує втратити підтримку американських збройних сил та спецслужб.

Президент Володимир Зеленський назвав ситуацію складним вибором між збереженням гідності та ризиком втрати головного союзника. Він заявив, що на зустрічі в Женеві 23 листопада, де зберуться представники України, США та ЄС, відстоюватиме національні інтереси.

The Washington Post повідомляє, що європейські країни вже підготували контрпропозиції до плану Трампа, які передбачають повернення Україні контролю над стратегічними об’єктами та відсутність будь-яких обмежень на діяльність ЗСУ.