Євген Клопотенко відреагував на критику через зйомку проєкту про їжу у Києво-Печерській лаврі

Нагадаємо, що Клопотенко і Галімов зняли різдвяний спеціальний епізод про українські сакральні страви “Реальної історії” про українські автентичні страви до Різдва у Києво-Печерській лаврі.

Це викликало хвилю обурення серед вірян. УПЦ МП також прокоментувала, що “храм створений не для світських розваг”.

“Мені шкода, що у частини людей це викликало негативні емоції — образити почуття віруючих не було на меті, навпаки я прагнув поділитися з вами чимось добрим і світлим, бо саме таким вийшов цей випуск Реальної історії. Плекаймо українське, досліджуємо свою історію та будьмо добріші”, — написав Клопотенко у своєму інстаграмі.

Ресторатор зазначив, що проводив консультації зі святими отцями та працівниками Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” перед тим, як знімати випуск.

“Ми вирішили відтворити справжній різдвяний стіл українців у Трапезній палаті, яка була збудована в свій час як обідня зала духовенства і не виключено, що таким і був їх святковий стіл. Саме показати, не готувати чи пригощати ними, дотримуючись всіх правил перебування у Лаврі!” — додав дослідник української кухні.

Клопотенко пояснив, що знання про все українське було знищено Радянським Союзом і чи не єдине місце, де збереглися згадки про традиційні різдвяні страви — це архівні церковні переписи.

“Саме в архівах Києво-Печерської лаври я знайшов такі страви, як, наприклад, пиріжки з ікрою карася, цибулею та пшоном чи гороховий кисіль, про які розказав у випуску“, — розповів пан Євген.

Шеф-кухар закрив коментарі до публікації.

Водночас генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” також прокоментував інцидент.

Максим Остапенко розповів, що Трапезна палата була створена для готування та годування людей протягом тисячолітньої історії Києво-Печерської лаври.

Натомість Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” зробив заяву щодо зйомок проєкту. Зазначається, що захід проходив у Трапезній палаті, яка з моменту свого заснування в кінці XIX століття слугувала місцем спільної трапези.

«По-перше, хочемо наголосити: захід проходив у Трапезній палаті, яка є історичною частиною архітектурного комплексу та з моменту свого заснування в кінці XIX століття слугувала місцем спільної трапези. Ця зала не є храмом та завжди використовувалася для проведення урочистостей: духовних, культурних і освітніх. Це повністю відповідає чинному законодавству й вимогам експлуатації пам’яток історії та культури, а також жодним чином не шкодить живопису XX століття», — йдеться у заяві.