Європа готується до повороту в бік Путіна — Foreign Policy

Таку інформацію зазначає Анчал Вохра, колумністка журналу Foreign Policy.

Зараз, після цих подій, в Європі лунають голоси про необхідність плану Б. Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликали до прямих переговорів з Росією, оскільки ЄС намагається повільно, але впевнено зменшити залежність від США, особливо в питаннях, що мають важливе значення для його безпеки.

Європейці повинні “знайти правильну платформу для конструктивного діалогу” з росіянами, заявив Макрон наприкінці грудня, схарактеризувавши ситуацію, в якій європейці відіграють другорядну роль, а США очолюють мирні переговори між Росією та Україною, як “неідеальну”.

“Незабаром знову буде корисно поговорити з Владіміром Путіним“, — додав він.

Антоніу Кошта, президент Європейської ради, яка забезпечує консенсус між 27 державами-членами Європейського Союзу з ключових питань, 27 січня заявив невеликій групі журналістів, включаючи FP, що хоча він не виступає за паралельний процес, який може перешкоджати переговорам під егідою США, європейці повинні бути готові до переговорів з Росією, якщо це буде необхідно.

“Зміна європейської стратегії спричинена самим президентом США Дональдом Трампом, який не тільки залишив європейців поза межами переговорного процесу під час розробки мирної угоди, що має прямий вплив на європейську безпеку“, — додає колумністка.

На думку Вохри, Європа опинилася перед складним вибором. Вона може або відмовитися від переговорів з Росією на користь Трампа і не мати впевненості в результатах, або ж прийняти прагматичний підхід і самостійно звернутися до Путіна, попри найнижчий рівень відносин між країнами за всю історію.

Європейці можуть не схвалювати ідею відновлення відносин з Росією після її вторгнення в Україну та продовження використання безпілотників для загрози території НАТО, але вони визнають, що це може бути неминучим результатом будь-якої угоди. І вони вже натякнули на таку можливість.

У своїй першій реакції на 28-пунктний план Трампа європейські держави переформулювали пункт про економічні зв’язки і заявили, що Росія буде “поступово” реінтегрована в світову економіку.

Економічний тиск ЄС через санкції та мільярди доларів заморожених російських активів, що знаходяться в його юрисдикції, дають європейцям ключовий важіль впливу — укласти власну угоду. Але вони вважають за краще, щоб це було поетапне і обмежене полегшення, винагорода за покращення поведінки Росії, а не подарунок Трампа за його власні стосунки з Путіним.

Окрім пошуку вигідних умов у потенційній угоді, експерти з торгівлі зазначають, що багато європейських країн ніколи повністю не розривали торговельних зв’язків з Росією, демонструючи серйозну невідповідність між публічними заявами та фактичною економічною політикою.

Попри вторгнення Росії в Україну, тисячі європейських компаній так і не залишили країну. Вони пояснювали це юридичними обмеженнями, зобов’язаннями перед місцевими працівниками та високими прибутками.

“Європа намагалася обмежити імпорт з Росії, але залишилася залежною від нього. Відносини ЄС із Росією вже не повернуться до більш оптимістичної епохи до вторгнення, коли вірили, що торгівля стримуватиме авторитарні амбіції Путіна. Проте наразі Європа вже пов’язана з регіональним агресором, і надання економічних поступок може стати неминучим“, — підсумувала Вохра.